На голову Економіка Медична реформа в Україні: все складно…

Медична реформа в Україні: все складно…

354
0

Для початку будь-яких організаційних глобальних перетворень ведення будь-якого бізнесу та справ, а тим більше у царині СОЗ та медичної допомоги, потрібно чітко визначити форму його ведення, структуру управління та місце керівника (головлікаря) по одну з сторін порЄбрика відносин та відповідальності за них потім відповідно…
Й цей алгоритм має дати ЦОВВ.
Він має бути задекларований як типовий й модельний, бути однаковий для усіх, або ж чітко задекларувати надання права вибора форми колдоговору в межах двох нині за законом можливих, але чітко прописаних у цьому центральному алгоритмі варіантах.
Будуть правила й контроль, а потім тільки й можна буде город городити.

А інакше головлікар завжди буде в такому випадку мати доступ до примусової або ж власно бажаної крадіжки ресурсів, а через нього до колективного їх роздирання також будуть мати доступ й “слівки общества” наших ОТГ, що мають вплив на їх розподіл й можуть навіть примушувати такого керівника “носити подать”.

Як це відбувається вже у Ваших регіонах на варіантах первинки, кожен з Вас може промоніторити, відкривши сайт НАЗК та продивитвшись для початку уважно декларації керівників підприємств первинки за два останні роки.
Якщо хтось був неуважним до цього моменту, обіцяю, багато з Вас будуть вельми здивовані, а деякі й шоковані, що з Вами поряд вже два роки поспіль працюють зовсім іноді не бідні люди, що керуют закладами ПМД.
А також можете продивитись, що через них “дісталось по сережкам” з загального бюджету “на всіх” ще й тим, хто усю цю вакханалію “чесного розподілу прибутку від збитку” прикриває на місцях в керівних кріслах місцевих органів керування.
Волання, що “це – аморально”, як у випадку абсолютно законного тепер “сумського сценарію”, де головлікар ШМД випадково виявився “законним мільйонером” поряд з жебраками-лікарями та фельдшерами, й всі тепер тільки розводять руками, бо нарахування начеб-то законні, не будуть потім мати жодного сенсу.
З важелів контролю на сьогодні влада залишила нам лише особисту порядність таких керівників.
Але з огляду на те, як в нашій державі цей критерій масово працює, то Ви можете собі уявити, що нас чекає вакханалія беззаконня й підміни законодавства “під себе” в цій царині, й дуже масова.
Більш того, я можу сказати тут, що ніни “сумьский приклад” може бути трактований як вельми розрекламований завдяки ЗМІ для подальшого наслідування. Бо, повірте, в данному випадку можна не сумніватись, що для суду “усе було зроблене законно”.
Зробіть такий уважний моніторинг по своїх регіонах через сайт НАЗК, запити до місцевої влади на публічну інформацю про заробітні плати керівників, й Ви зможете здогадатись, що чекатиме таку систему, коли вступить в “оркестр” ще й вторинка та третинка при таких неузгоджених механізмах.

В глядацкій залі цього театру як завжди залишаться обібраними до нитки лише звичайні лікарі та їх пацієнти.
1) Скорочення буде, й жахаюче, бо порядні керівники вже зараз б’ють на сполох в усі колоколи, не згоджуючись на такий механізм роздирання галузі.
2) Керівні органи ОТГ будуть захлинатись в неспроможності вирішити важливі питання без жодного даного ЦОВВ алгоритма й будуть керувати цим усім безладом “Як Бог пошле”. А пошле Він їм їх руками точно не на шкоду перш за все собі.
3) Пацієнти будуть покривати власний доступ до здоров’я так, як зможуть, бо навряд чи можна й далі буде брехати їм, що “вистачить усім” – вибіркове зіркове право на “бути здоровим та вижити” буде остаточно залежати від твоїх “знайомств” в місцевій еліті. Тож збурення й протести тих, хто “не по блату”, будуть. Чекайте.
4) Брати, що погано лежить, й збагачуватись задля власного порятунку без огляду на мораль, якщо це дозволено законом, будуть усі через одного – контролю немає, бо немає алгоритмів, за якими можна його чітко здійснювати.

Це в даному випадку – узаконений феодалізм в царині надання медпослуг, який не буде в подальшому ніяк контролювати держава.
Вже зараз, на сьогодні, МОЗ завалений кричушими скаргами жахущого беззаконня за останні декілька років, на які він відповідає просто й стандартними відписками – “це не наші повноваження тепер”.
Що буде далі?
Важко собі навіть уявити.
Але складається враження, що нинішня влада саме так і прагне – просто скинути з себе відповідальність на рівні банальному “як Ви мені (НСЗУ) звітували про кількість випадків, так я і заплатила, а решта проблем, що виникли потім на місцях й локально, мене вже не стосуються”.

Я розумію, що цей потяг, що було розігнано у прірву, було розігнано не зараз, а ще декілька років тому попередньою владою, свідомо, цинічно, математично прораховано, бо я як вінничанка, дуже добре бачила сценарій представників “групи авторів” на чолі з Гройсманом, ще задовго аніж він розгорнувся на українському рівні, ще на рівні “вінницького пілоту” тих, хто був усі ці попередні роки причетний до бажання саме таких перетворень, бо слухати якийсь “плЄбс” та дослухатись, коли сам ще у 90-ті роки в бізнесі “пить, курить и говорить” навчився ще замолоду – зайве.
Інтереси “представників донорів” у кУмпанії минулого керівництва МОЗ та минулого пана прем’єра, особисто “поклавшого на здоров’я українського народу” прямо з трибуни ВРУ, йдучи у прем’єрство, в той час просто “вдало співпали” й маховик перетворень “бачу мету – плювати на жертви по ходу” було запущено невідворотньо.
Те, що говорив Ковтонюк від імені усієї “команди змін” – “наша мета не збудувати нове, а зруйнувати старе” було запущено, але ж надалі планів ніхто й не будував.
Ми усі знаємо це й розуміємо.
Знає й розуміє це й нинішня, вже нова влада, завданням якої перш за все є зараз зупинити потяг, що мчить у прірву.
Але за минулі півроку ми не тільки не бачимо такого бажання (чи то розуміння?), більш того, ми бачимо, що вже нові тепер застрибнули у цей потяг й пришвидшують його рух….
туди ж, у прірву…

Що залишається нам на місцях?
Суди?
Але суди також будуть знаходитись в стогнації з приводу рішень по цих питаннях, бо законодавчо не будуть знаходити жодних важелів прийняття будь-яких рішень, вже навіть без огляду на справедливість, тобто вони просто будуть бортувати ці справи за непідсудністю.
Все.
В цій царині в такому випадку в державі настає повна анархія.
Але ця анархія з огляду на те, в якій безпековій для суспісльства царині (національне здоров’я) це робиться, вбачається лише як тотальний крах держави взагалі, що може призвести дуже швидко до вельми фатальних наслідків, оскільки жодні інші регуляторні компенсатори (те ж страхування соціально маргінальних груп, що не зможуть утримувати себе в умовах анархічного та стихійного ринку) запропоновані державою так і не були.
А тому все, що буде надано з центру “на випадки”, як завжди буде неправомірно розікрадене та перерозподілене “між своїми” на місцях, а послуги надані так і не будуть в їх повному та якісному обсязі.
Це спричинить вал фатальних наслідків для супільства вже найближчим часом, прискорення демографічного колапсу внаслідок вимирання, безумовно, але в тому числі й дуже страшних наслідків в сфері епідемічної безпеки цілої держави.
Наприклад, ПТД вже б’ють на сполох з цього приводу у всі колоколи, прорахувавши власні ризики на місцях.
Більшість ОТГ на ці питання також у відповідь з жахом розводять руками та хапаються за голову, бо взяти на себе весь тягар компенсування таких ризиків також зовсім неспроможні, дякувати прем’єр Гройсман готував для себе перш за все “феодальне гніздечко” законом про децентралізацію, до якого є також безліч питань, а таким чином він узаконив усе це остаточно й на загальнодержавному рівні для інших регіонів, стовривши страшні дірки для громад, які просто не зможуть надалі поступати інакше, аніж вирішувати, кого з своїх завтра віддати в жертву, а кого залишити, бо на усіх не вистачить.

На фоні усієї цієї картини МОЗ тільки-но вчора оголошує у себе на сайті конкурс на залучення експертів по прорахунку тарифів за платними послугами, за якими НСЗУ з 1 квітня має розраховуватись з постачальниками послуг по усій країні (!!!!)
Розумієте це? Послуги визначені, але певних уніфікованих тарифів ще й досі немає (!!!)
Король – голий.

Два місяці до запуска усієї системи , але:
1) не має алгоритму юридичного розуміння побудови взаємовідносин між сторонами володільця бізнесу та виконавця робіт,
2) не має навіть моделей договорів юридичної взаємодії між сторонами, що дозволять потім це ругулювати в судовому порядку,
3) більш того, не визначені навіть структурні моделі таких колективів, взаємодія поміж ігроками цього ринку,
4) не обраховані жодним чином жодні фінансові показники, щоякнайменше завдання незбитковості, принаймні, т.ч. також не визначено, як має розполідятись прибуток, якщо це взагалі буде не збиток, й хто насправді має приймати в цьому участь, також у повітрі з цієї ж причини,
5) невідомо як, ким й з яким рівнем повноважень й відповідальності мають керуватись нові КНП, тобто, акцептори грошей є, але прямих відповідальних за виконання немає – гроші отримуватиме один, надавати послугу має інший, а відповідати – ніхто,
6) не обраховані тарифи на послуги, за які має сплачувати держава, від слова зовсім, ба навіть й зеленого поняття ще не має, які вони можуть бути.
Вчора прозвучало слушне зауваження просто звернутись за тарифами до приватників, які усе це мають вже давно, а не конкурси на сайті МОЗу ще тільки оголошувати, але треба ж розуміти, що приватні клініки не надавали такого повного й широкого обсязу МД, як це робили державні заклади, в т.ч. й у сфері інфекційній, й в сфері психіатрії, тощо. Вони займаються тільки “модними” та комерційно вигідними направленнями, що автоматично звужує перелік, але ж держава має в цьому випадку не йти за “популярністю”, а гарантувати увесь спектр послуг, й перш за все тим, хто внаслідок свого соціального статусу за медпослугами добровільно не прийде, а лікувати його потрібно задля загального блага та безпеки суспільства, а значить й створювати переілк таких соціально облігантних послуг, й обраховувати його, й декларувати обовязковість їх утримання для певних видів КНП має саме держава.
7) як немає тарифів, то немає й спланованої дохідної та видатковоїх частин бюджетів, а тому збитковість чи прибутковість КНП – це на зараз гадання на кавовій гущині, тож банкрути будуть, й безліч,
8) але не визначено процедуру банкрутства збиткових підприємств цієї сфери взагалі, й не думаю, що вона може бути стандартною, бо стейкхолдери в неї зовсім інші,
9) не визначені запобіжники массового безробіття медичних фахівців, яке може спричинити такий стихійних ринок потенційних банкрутів,
10) щодо пацієнтів взагалі невідомо, яким чином в такому випдаку вони будуть мати доступ до своєчасної та якісної медичної допомоги й що буде з тими, й головне – скільки їх буде, як вони її так й не дочекаються, а вирішити ці питання не зможуть самотужки.

Туберкульоз, психічні хвороби, загрозливі інфекційні стани, масові епідемії, масове вимирання старого населення (але це, напевне, держава може вбачати як благо позбавлення від “баласту”), а услід за ним – працездатного, раннє постаріння та інвалідізація населення, погіршення демографічного прогнозу ще нижче дна – це все, що може бути наслідком такого розбалансування системи в меті “перетворити стару й громоздку” на “нову сучасну” при подібному “проектуванні” та “керуванні” цим процесом.

НЕВЖЕ НОВА КОМАНДА ВЛАДИ НЕ РОЗУМІЄ ЦЬОГО ВІД СЛОВА “ЗОВСІМ”?

НЕ СОРОМНО ВИЙТИ Й СКАЗАТИ СУСПІЛЬСТВУ –
МИ ЩЕ НЕ ГОТОВІ, МИ НЕ ЗНАЄМО ЩО РОБИТИ,
СОРОМНО, Й БІЛЬШ ТОГО – ПРОСТО ЗЛОЧИННО, ЗАРАЗ СКАЗАТИ СУСПІЛЬСТВУ “ВСЕ, НАЗАД ДОРОГИ НЕ МАЄ”, ЯК ЦЕ ЗРОБИВ ДНЯМИ НА СВОЇЙ СТОРІНЦІ ЗАММІНІСТРА ПАН АНДРІЙ СЕМИВОЛОС.
Я прокоментувала цей меседж суспільству, пошукайте по стрічці.

Всіх розсудить Бог.
Й не думаю, що самогубця буде більш винним в такому випадку аніж той, на руках якого, вільно або ж невільно, залишаться списки жертв “по ходу” величиною з ті, що зараз маємо вже як історичну пам’ятку масового знищення україських громадян.
Нікому не нагадати з тих, хто зараз бажає відповісти разом за свою неспроможність та ще й за дії попередників, що він таким чином продовжує, а яким же словом називається така “робота заради нації”???

АЛЕ МИ УСІ, СВІДОМІ ФАХЇВЦІ, ХТО ХОЧА Б ЩОСЬ ПЕТРАЄ У ЦЬОМУ ПИТАННІ ЩЕ, ПРОСТО БЛАГАЄМО НІНІШНІ ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВЛАДИ У СОЗ –
МОЗ, НСЗУ, Комітет,
зупинитись, ПОКИ НЕ ПІЗНО, Й ЩЕ РАЗ ПОДУМАТИ.
ВИХОДУ НЕМАЄ ЛИШЕ З ДОМОВИНИ.
НЕ РАДЖУ ТУДИ ВКЛАДАТИСЬ Й ВКЛАДАТИ УСЮ ДЕРЖАВУ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – НА ВАС.

ВЧАСНО ВИЗНАТИ ПОМИЛКУ – НЕ СОРОМ,
БО НЕ ВИЗНАТИ ЇЇ – ЗЛОЧИН.

Contra spem spero😔

Ірина Березюк, Вінниця