На голову Економіка Країна злиднів: бабусю оштрафували на 158 гривень за вкрадену булочку.

Країна злиднів: бабусю оштрафували на 158 гривень за вкрадену булочку.

293
0

Часто емоції заважають нам побачити правду та оцінити ситуацію правельно! 

Днями в одному з супермаркетів сталася прикра подія. Я стояв на касі, а переді мною стояла старенька бабуся. Вона купувала три картоплі, одну цибулину і шматочок дешевого масла на вагу. Ціна за все – 15 гривень з копійками. Паперовими грошима у неї було гривень сім, а все інше вона відрахувала дрібницею. Вона розрахувалася, почала відходити від каси … як раптом її зупинив охоронець.

– Шановна, ходімо зі мною, – сказав охоронець.

– Вибачте, а що трапилося? – відповіла бабуся тремтячим голосом, і обернувшись “пробігла” очима по касам чи немає тут нікого зі знайомих. Одягнена вона була в старе сіре пальто (явно радянського виробництва), потерті коричневі чоботи і синю хустку.

– Красти не це гарно, ходімо зі мною, – гаркнув охоронець і взяв під руку бабусю і примусово повів кудись. Я поцікавився що тут відбувається у начальника охорони, який тут же наспів до каси і запитав у касира “Кого затримали?”

– Стару якусь, – відповіла касирка. Я сказав йому, що так ставиться з покупцями в магазині не допустимо і як журналіст попросився бути присутнім на так званому “затриманні” бабусі. Видно, що я поставив в незручне становище начальника охорони. На нього зі знаком питання дивилися кілька десятків очей покупців. Щоб якомога швидше розрядити обстановку, він махнув головою в бік підсобки і тихим голосом сказав “Ну пішли”. Після цього ми зайшли в підсобне приміщення, в якому було розміщено більше десяти невеликих моніторів.

Старенька сиділа на стільці і просила охоронця:

– Синку, я каюсь. Ну не хотіла я красти. Бачиш до чого країна довела. Пенсії ледь вистачає оплатити комунальні. Довели іроди.,.

– Діставайте все з кишень, – сказав їй охоронець. Старенька ніяково глянула на нас всіх і почала діставати все, що було в кишені. Зазвичай з магазинів крадуть дорогі сири, алкоголь … але тут було зовсім інше: пачка вермішелі швидкого приготування (ціна якої пару гривень), булочка і пачка дешевого корму для кішки … Все разом в сумі вийшло на гривень 15, не більше.

– Сорому ж набралася на старості …, – прошепотіла сама собі старенька. Охороник відкрив журнал і почав щось записувати, В кімнаті 4 на 5 метрів встановилася гробова тиша … Чути було тільки як пише ручка, а також важке і швидке дихання бідної бабусі.

– Ваше прізвище та ім’я?, – Сказав охоронник. – Документи є при собі? – Ольга Сергіївна я. Прізвище По ***** …

– Рік народження? – 8 березня 1942 року, – прошепотіла бабуся.

– Де працюєте? – Синку, на пенсії я вже давно. 30 років пропрацювала в лікарні. Заробила маленьку пенсію… На життя не вистачає…

– Навіщо займаєтеся крадіжкою?

– Синку, на що вистачило грошей – то купила. Масло до кортоплі хотіла, не в суху ж їсти… А корм для моєї вагітної кішки. Голодна вона вже другу добу … Мене просто шокувала ця ситуація… Бабуся, яка народилася під час Великої Вітчизняної Війни та у якій нещодавно було День Народження вкрала якусь булочку і корм для кішки … і за це її охоронник доводить до інфаркту?!.

Охоронець дістав калькулятор, щось там порахував і видав:

– Сплатіть 158 гривень і можете бути вільними.

– Але у мене немає таких грошей … Пенсія, яка недавно прийшла, пішла вся на оплату комунальних платежів. Злочинна влада і ці кляті депутати попіднімали ціни на все. не прожити. Синки, прошу, даруйте …

Ні для кого не секрет, що у нашій країні повна розруха і нещівна криза. Старі люди живуть на мізерну пенсію… Тому я заступився за бабусю і запропонував оплатити “вкрадене”, яке вже порахували в 10 кратному розмірі. 160 гривень поклав на стіл і запитав чи можна нам іти. Охоронець схвально махнув головою і показав на двері додавши з усмішкою звертаючись до бабусі “Приходьте ще!”

Після цього ми з бабусею вийшли з підсобного приміщення і вона заплакала … Далі я написав би, що ми пішли і накупили дуже багато продуктів, за які я теж заплатив. А потім я доніс їй це все до будинку і на прощання вона мене обійняла. Але такого продовження не буде. Чому? Тому що я придумав і написав цей вкидання. Так-так. Саме вкидання.

Для чого?

Кожен, хто дочитав мою історію до кінця, випробував негативні емоції до охоронців, до депутатів і до держави в цілому. До бабусі – жалість. До мене – гордість, що такі люди є. У багатьох російських ЗМІ і навіть у наших українських пишуть саме такі вкидання, маніпулюючи людьми і їхніми емоціями. Такі вкидання роблять і працівники російських спецслужб, щоб внести «Яблуко розбрату» між нами. Мета – посіяти сумніви в політиках, в поліції, та й в державі в цілому. Все для того, щоб пересічний українець думав “Мене дістала ця країна”. “Нічого не зміниться”, “Все погано”, “Це зрада”.

Давайте все таки навчимося відрізняти вкидання і подивимося на його ознаки:

1. Мало конкретики. Ставте собі питання: “В якому магазині це сталося?”, В “Якому місті?”, тощо. Чим більше деталей в матеріалі – тим більше правди.

2. Емоції. Люди, які пишуть вкидання, грають на емоціях людей. Особливо гарним виходить негатив. Він проникає в середину людей, завдяки чому можна рухати натовпами людей.

3. Красиві слова і словесні звороти. Якщо в статті або матеріали ви читаєте “Депутати знову прийняли жахливий закон, який підніме ціни на продукти в два рази і опустить рівень життя населення” нижче плінтуса “- то ви читаєте швидше за все вкидання.

4. Якщо в матеріалі за вас роблять висновок, то це скоріше теж вкидання. Напркилад новина починається з речення “Злочинна влада знову розробляє закон” – ключове тут слово “злочинна”. Ви на це слово не звернули увагу, але у вашій підсвідомості воно відклалося. Для чого? Щоб заложити той кірпіч недовіри. 

5. Переконуючі фрази. Якщо в тексті ви зустрічаєте багато речень, які супроводжуються фразами “Ні для кого не секрет”, “Повірте”, “Всі і так знають”, “Ви повинні розуміти”, “Якби ви побачили, то повірили …”, “Мене шокувало” і т.д . – Це швидше за все вкидання. Людина вас хоче переконати в чомусь, у що сама не вірить. Чому? Тому що бреше.

vn.20minut.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я