19 березня 2014 року. Ранок 08.00 – 09.00. Представники громади-жителі мікрорайону "Вишенька" протестують проти того, щоб продовжувалось виконання будівельних робіт на території стадіону. Забудовник прикривається молодиками, які чомусь закривають обличчя, коли їх фотографують (це видно на фото). Група молодиків знаходяться безпосередньо на будівельному майданчику. Коли ми підійшли, вони сховались за металевим парканом і закрили вхід дверима.
19 березня 2014 року. Ранок 08.00 – 09.00. Представники громади-жителі мікрорайону "Вишенька" протестують проти того, щоб продовжувалось виконання будівельних робіт на території стадіону. Забудовник прикривається молодиками, які чомусь закривають обличчя, коли їх фотографують. Група молодиків знаходяться безпосередньо на будівельному майданчику. Коли ми підійшли, вони сховались за металевим парканом і закрили вхід дверима.
На зустріч вийшов представник забудовника у супроводі групи молодиків. Він тривалий час розповідав про будівництво і ствержував, що всі папери в порядку. Згадав про приїзд козаків. Показав інвестиційний договір.
Вислухавши його, ми пояснили суть справи. Громада оспорює в судовому порядку законність рішень Вінницької міської ради щодо відведення території стадіону під забудову. До завершення розгляду справи в судах, з урахуванням заяви про забезпечення позову, виконання будь-яких будівельних робіт необхідно припинити.
Після того, як суд скасує рішення міськради, територію стадіону доведеться привести у первісний стан… Якщо ж ці рішення не будуть скасовані судом і на громадських слуханням буде досягнуте порозуміння між забудовником і територіальною громадою, будівельні роботи можна буде продовжити. Такий порядок, відповідно до чинного законодавства.
Поки ми спілкувались із представником забудовника, до громадян під’їхав автомобіль Opel з номерним знаком АВ 9647 ВТ. Причому, під’їхав на великій швидкості, ледь не врізавшись у людей. Так, принаймні, вони стверджують, а водій автомобіля цей факт заперечує. Як нам вдалось з’ясувати, водій – інвестор Рибачук Юрій.
Вів себе спочатку дуже самовпевнено і гоноровито. Наголошував на тому, що вклав гроші у це будівництво і тому, мовляв, має право заїхати на будмайданчик. Після профілактичної бесіди з нами гонору дещо підупав. Йому було роз’яснено, що інвестування – це його особиста справа. Виконання будівельних робіті і безпосереднє перебування на будмайданчику – це зовсім інше. Це вже справа підрядника та будівельної організації. Тому спроба пана Рибачука заїхати на будмайданчик безпідставна. Це не що інше, як примха заможної особи, що за колишньої влади звикла до вседозволеності.
Автор: Активісти руху проти незаконної забудови
