На голову Новини Комунальники грошей не жаліють

Комунальники грошей не жаліють

75
0

 

Комунальники грошей не рахують
 
На рівні муніципалітетів постійно говорять про хронічний брак коштів в житлово-комунальній сфері. Та наскільки ефективно на місцях витрачають наявний грошовий ресурс?
Новини по темі
18 Березня 2013 p. 12:50
Несподівані повороти ЖКГ  
(300)
11 Березня 2013 p. 08:40
Секрети температурного режиму  
(483)
Особливу роль серед повноважень органів місцевого самоврядування займає сфера комунального господарства та благоустрою, адже громадяни оцінюють ефективність роботи своїх муніципалітетів, в першу чергу, за станом комунальної інфраструктури, чистотою вулиць та скверів. Втім, саме з виконанням подібних «господарських» задач нерідко і виникають серйозні проблеми. 
Ситуацію ускладнює як фінансова слабкість органів місцевого самоврядування, так і хронічне недофінансування державою своїх делегованих повноважень. За даними Асоціації міст України, бюджет 2013 року заклав дефіцит ресурсів на фінансування сфери ЖКГ на рівні 12 млрд грн, що вкрай негативно відобразиться на спроможності місцевих бюджетів. 
 
Тим не менш, на рівні муніципалітетів «обертаються» досить великі кошти, від належного використання яких, значною мірою, і залежить комунальний добробут кожної територіальної громади. Розібратися з тим, наскільки ефективно на місцях витрачають ці гроші, ми вирішили на прикладі Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради.
Що купують комунальники?
На жаль, Вінницька міська рада досі не надала відповіді на наш інформаційній запит, хоча згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», була зобов’язана зробити це впродовж п’яти робочих днів. Та мовчання вінницьких чиновників не завадило «Україні Комунальній» зібрати потрібну інформацію. 
 
За допомогою «Вісника державних закупівель» нам вдалося з’ясувати, що впродовж 2012 року та початку поточного, Департамент комунального господарства та благоустрою уклав 39 тендерних угод на загальну суму в майже 75 млн грн. Серед найбільших одержувачів коштів опинились КП «Вінницьке шляхове управління», МКП «Вінницязеленбуд», ТОВ «Шляхобуд», ТОВ «МУР», ПП «Кріптон» та ін. Ще п’ять тендерів на загальну суму в 6,8 млн грн було укладено протягом першої декади березня цього року. 
Більшість угод відбулися на конкурсній основі, та мали місце і закупівлі в одного учасника. Саме на них ми, в першу чергу, і звернули свою увагу.
Зокрема, саме за такою процедурою на початку року було укладено договір з КП «Комбінат комунальних підприємств» на суму в 1,4 млн грн. Відповідно до тендерної документації були закуплені послуги з захисту цивільного населення (послуги рятувально-водолазної служби). Серед причин закупівлі в одного учасника замовник назвав необхідність забезпечення повноцінного функціонування зовнішнього освітлення вінницьких вулиць та відсутність альтернативних постачальників електроенергії. 
 
Водночас, серед документів, що підтверджують наявність умов для застосування неконкурентної процедури було названо лише експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-374 від 26 грудня 2012 року. Згідно документу, КП «Комбінат комунальних підприємств» – єдине підприємство, яке надає послуги з забезпечення охорони та рятування життя людей на водних об’єктах Вінниці. Ось такий дивний зв’язок виявляється існує між вуличним освітленням та водними об’єктами. Та й саму логіку чиновників зрозуміти досить складно, хіба що освітлювальні стовпи прокладені десь по дну річки Південний Буг, що протікає в цьому місті.  
Дорога сіль та дешеві туалети
Інший цікавий договір на 5,2 млн грн було укладено з ПП «Кріптон». За ці гроші підприємство має впродовж 2013 року поставити 9 тис. тон технічної солі з протизлежувальною добавкою (помол №3). Тобто одна тона солі коштуватиме платникам податків 580 грн, що є вище від ринкової ціни та дорожче ніж закуповували сіль в інших регіонах. Для прикладу, в Чернівцях  у жовтні 2012 року комунальники платили за цей продукт по 450 грн за тону, а департамент ЖКГ в Горлівці Донецької області придбав сіль з антизлежувачем взагалі по 400 грн за тону. 
 
Хоча і вінницькі комунальні структури вміють бути ощадними та купувати дешево. Зокрема, Вінницький облавтодор закупив на 2012 рік 12 тис. тон солі за ціною в 387 грн/т, тобто в півтора рази дешевше, ніж купує Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради. 
 
Можливо, запитаєте ви, за останні час відбулось шалене зростання цін на цей товар? За даними відкритих комерційних пропозицій, розміщених в мережі Інтернет, вартість тони цього продукту починається з 350 грн. Отже, різниця між комерційними розцінками та вартістю державних закупівель складає більш ніж 200 грн з тони. Виходить, що на 9 тис. тонн місто переплатило понад 2 млн грн. Та чи винні в чому чиновники? З точки зору чинного законодавства, напевно, ні. Адже формальних вимог тендерної процедури було дотримано. Ось тільки в результаті такої «ощадності» бюджет міста схуд на кругленьку суму. Але, як відомо, ощадливість не належить до обов’язків місцевого посадовця. 
 
Втім, в цьому році у Вінниці вирішили серйозно зекономити на громадських вбиральнях. Тендер на утримання яких виграло вже знайоме нам КП «Комбінат комунальних підприємств». Відповідно до технічного завдання, підприємство за 76 тис. грн має обслуговувати громадську вбиральню у сквері ім. Козицького та один біотуалет, користування якими для вінничан є абсолютно безкоштовним. 
Вінниця. Громадська вбиральня у сквері ім. Козицького
 
Нагадаємо, що у 2012 році аналогічні послуги обійшлися міському бюджету в понад 188 тис. грн, щоправда за ці гроші також утримували цілих 4 біотуалети, а виконавцем робіт було КП «Вінницька спеціалізована ритуальна служба». В обох випадках державні закупівлі відбувалися на конкурентній основі за участю двох учасників. Ними, відповідно, були переможець торгів та ТОВ «Магістраль», що виставляло за свої послуги значно дорожчу цінову пропозицію.
Сміття принесе прибуток
Водночас, у минулому році вінницькі чиновники всерйоз займалися й перспективними інвестиційними проектами. Так, за результатами проведеного тендеру за майже 6 млн грн ТОВ «МУР» має встановити модульну сміттєсортувальну станцію на території полігону побутових відходів біля с. Стадниця Вінницького району. 
 
На думку експертів, подібне будівництво є доцільним та економічно вигідним. Зокрема, український еколог Олександр Мудрак переконаний, що за рік реалізації цього проекту бюджет може поповнитись на мільйони гривень чистого прибутку. «Три роки нормального сортування сміття і його здачі на переробку допоможуть муніципалітету накопичити кошти на спеціальному рахунку для подальшої закупівлі сміттепереробного заводу європейського зразка для потреб Вінниці», – розповів «Україні Комунальній» пан Мудрак. 
Технічне завдання самого проекту, серед іншого, передбачає створення під’їзної дороги, побудову побутових приміщень, і т.д. Загальна площа будівництва складатиме понад 2,5 тис. кв. м., при загальній площі існуючого сміттєвого полігону понад 16 га. За даними Вінницької міської ради, технічні характеристики сміттєсортувальної станції дозволять зменшити обсяги відходів, що захоронюються на 30% при потужності самої станції – 100-120 кубометрів на годину, а на об’єкті за задумом посадовців буде працювати 34 людини. 
 
«Пріоритетним завданням для міста Вінниці є будівництво сучасного сміттєпереробного комплексу на території Вінницької області, що сприятиме в цілому покращенню переробки побутових відходів не тільки обласного центру, але й навколо розташованих населених пунктів і дасть можливість вирішити питання недопущення утворення стихійних сміттєзвалищ у лісових масивах та навколо населених пунктів», – зазначено в нещодавно прийнятій «Пограмі поводження з побутовими відходами у м. Вінниця».
 
Будівництво комплексу з переробки сміття в перспективі планується на території Людавської сільської ради Жмеринського району. Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради навіть має в наявності державний акт від 19 лютого 2010 року на право постійного користування земельною ділянкою площею в майже 150 га. Водночас, попри запевнення чиновників в дотриманні сучасних будівельних норм та екологічних стандартів, при його будівництві та експлуатації місцева громадськість виступає категорично проти такого будівництва. 
 
Отож, попри фінансові проблеми, органи місцевого самоврядування мають в своєму розпорядженні досить серйозні грошові ресурси, використовувати які кожен муніципалітет може по-різному. З одного боку, реалізуючи серйозні інвестиційні проекти, а з іншого, – переплачуючи дивним фірмам на незрозумілі потреби. Тому, перед тим як звертатися в Київ за черговими субвенціями, мабуть доречно перевірити наскільки раціонально використовується вже наявний грошовий ресурс. 
 
Михайло Хвацький
 
 
 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я