“До отриманого листа поставилась дещо скептично, хоч й була дуже здивована”, – каже Ліза Ронкайнен, одна з двох тисяч учасників експерименту, під час якого безробітні отримуватимуть гарантовний базовий дохід.
Лізі – 26 років, живе вона в Гельсінкі. І вже півроку безуспішно намагається знайти роботу.
“Поки я без роботи, то з базовим доходом отримуватиму лише на 36 євро в місяць більше, ніж раніше. Мені завжди подобалась ця ідея, тому приємно було стати однією з обраних”, – каже вона.
Базовий дохід – це безумовна виплата у 560 євро, яка має замінити допомогу з безробіття, а також зменшити кількість бідних.
Цю виплату, що не оподатковується, запроваджує агенство з державного соціального страхування Фінляндії (Kela). Одна з головних причин цього – бажання з’ясувати, чи спонукає це безробітних шукати роботу – хоча б тимчасову.
У Фінляндії – 213 тисяч безробітних, що більше, ніж у сусідніх країнах, а людей, що працюють, – майже 2,5 млн. Однією з особливостей тутешнього ринку праці є популярність короткострокових контрактів.
Система пільг у багатьох випадках не стимулює людину погоджуватись на низькооплачувану роботу, оскільки виплати з безробіття припиняються, щойно людина знаходить роботу.
“Кожне зароблене євро скорочує суму соціальних виплат, – каже Оллі Кангас, голова служби зв’язків з громадськістю Kela. – У деяких випадках безробітний боїться втратити пільги, якщо отримає тимчасову роботу”.
Головна ідея експерименту – будь-який дохід вважатиметься додатковим. Сума у 560 євро на місяць, може, не така вже й велика, та це лише початок.
“Уряд хоче побачити, чи можливо подолати хоча б головні чинники, які стримують людей від роботи”, – продовжує пан Кангас.
Світова практика
- У червні 2016 року швейцарці проголосували проти виплати всім повнолітнім громадянам базового доходу.
- В експерименті візьмуть участь і чотири голландських міста: Гронінген, Тілбург, Утрехт і Вагенінген.
- Канадська провінція Онтаріо проведе власний експеримент.
- Шотландські Файф та Глазго також можуть запровадити щось подібне.
Усі 2000 учасників досліду, яких обрали випадковим чином серед фінських безробітних, до того отримували найнижчі можливі виплати з безробіття.
Після оподаткування вони мали приблизно стільки ж, скільки отримують тепер як базовий дохід – 560 євро.
Різниця полягає в тому, що вони отримуватимуть його, не заповнюючи жодних бланків і незалежно від того, знайдуть вони роботу чи ні уподовж наступних двох років.
Для Лізи Ронкайнен, яка вже кілька місяців шукає роботу, ця ідея, безперечно, приваблива.
“Якщо на додачу до базового доходу я отримуватиму ще й зарплату, то, можливо, докладатиму ще більше зусиль”, – припускає вона.
Схожий відгук дав і інший учасник експерименту, Юха Ярвінен, який не має роботи вже п’ять років, а тепер сподівається відкрити власну справу.
“Для мене базовий дохід означатиме, що я можу позбутися рабства і знову відчути себе дієвим громадянином”, – розповів він фінському громадському мовнику YLE.
Спроба втілити цей задум викликала зацікавлення в усьому світі, бо дасть відповіді на запитання, які хвилюють багатьох: як безробітні відреагують на базовий дохід.
Дехто може захотіти здобути додаткову освіту чи змінити кар’єру, щоби привабливіше виглядати на ринку праці. Для інших це стане нагодою почати власну справу.
Але завжди залишатиметься можливість, що для декого це буде причина нічим не перейматися і працювати якомога менше.
Менше бюрократії
Нікому з обраних не дали можливості відмовитися від нової схеми, тож результат не буде викривленим. І ніхто не отримуватиме менше грошей, ніж раніше.
А що стосується скорочення бюрократичних процедур, що було однією з головних цілей проекту, на учасників чекає часткове покращення.
Більшість із них отримують додаткові соціальні виплати у вигляді житлової допомоги або підвищеної допомоги з безробіття через те, що мають дітей. Під час експерименту формальна процедура отримання цих грошей не зміниться.
Але для фінської влади паперової роботи істотно поменшає. Якщо хтось із цих 2000 людей почне навчатися, отримає роботу чи надовго захворіє, їм не доведеться повідомляти про це урядовців. Базовий дохід від цього не зміниться.
Коли експеримент приживеться, дослідники порівняють, які ведеться обраній групі порівняно з рештою безробітних.
Дехто вже пропонує, як можна розширити експеримент: або збільшивши кількість учасників, або включивши в нього інші верстви суспільства.
Правоцентристський фінський уряд прем’єр-міністра Юхи Сіпіля виділив на проект 20 млн євро, і дослідницька група каже, що більшу частину цієї суми не використають до початку 2018 року.
“Це лише початок, – каже Оллі Кангас. – У 2018-му ми хочемо започаткувати щось краще”.
Остаточна вартість експерименту залежить від того, скільки людей із 2000 учасників знайдуть роботу.
На початку базовий дохід покриватиметься з тих грошей, які і так виділяли на допомогу з безробіття.
Ціна проекту почне зростати лише тоді, коли люди почнуть працевлаштовуватися.
