Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що колишньому начальнику Генерального штабу Збройних сил України Володимиру Замані військова прокуратура та слідчий підрозділ СБУ оголосили про підозру у вчиненні державної зради! Що далі по суті справи?
“Замана підозрюється у вчиненні злочину ч.1 статті 111 ККУ (державна зрада) в редакції від 2001 року, в 2015 році редакції цієї статті була змінена з санкцією на більш важчу”, – заявив він. Про те, що правоохоронці затримали колишнього начальника Генерального штабу Збройних сил України Володимира Заману, стало відомо 25 лютого.
Довідка. Володимир Замана – начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних сил України з 18 лютого 2012 по 19 лютого 2014.
Стаття 111. Державна зрада
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України…
Отже, спосіб, у який чиниться “державна зрада”: “Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України…”. І оскільки в 2012-14 рр. воєнного стану не було, то залишається: “… шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України…”.
Страшно сказати, але ГПУ, офіційно й публічно звинувачуючи Заману нібито в надмірному скороченні ЗСУ, свідомо пересмикує. Теоретично (!), “надмірне скорочення” могло б кваліфікуватись як “Перевищення влади або службових повноважень”, ст. 365, або, можливо, навіть “Зловживання владою або службовим становищем”, ст 364 ККУ. Тобто, це, радше, категорія посадових злочинів.
Теоретично, можна було б допустити, що ДКР СБУ добув якісь матеріали 5-річної давнини про “допомогу іноземній державі в підривній діяльності проти України”, але якби так сталося, то, по-перше, прокурори про це вже заявили б, по-друге, це нереально (якби Замана надавав допомогу іноземній державі зараз, то саме про це і йшлося б у підозрі, а скорочення колись ЗСУ мало б другорядне значення).
А чому генерала звинуватили в “державній зраді”, а не, наприклад, зґвалтуванні чи шахрайстві, вірогідно, може пояснюватися тим, що Банкова (Порошенко) наразі має в розпорядженні лише одну “надійну” правоохоронну службу (крім ГПУ) – СБУ, а в компетенції СБУ не так багато злочинів, де державна зрада – головний з них. І досвід є, і звучить “страшно”, резонансно.
Отже, ГПУ-СБУ, чи то в передчутті кінця, чи то намагаючись задовольнити боса в тяжку передвиборчу годину, а заодно започаткувати процедуру виправдання відмови Турчинова й Порошенка виконувати обов’язки в частині забезпечення територіальної цілісності, починають, як видається, фальшиву й принципово грубу гру, приречену в суді на поразку. Чисельність Збройних Сил визначає не нач. генштабу, а парламент України. Міністерство оборони може встановлювати співвідношення військовий-цивільний, офіцер-солдат тощо. А які повноваження в нач. генштабу в означеному сенсі, незабаром усі дізнаємося з судових засідань.
Власне, поки що найкраще пояснення затримання В.Замани дала Nato Dvali:
“Чем больше слушаю сторону обвинения в лице военной прокуратуры, тем чаще вспоминаю одно из последних своих интервью с Заманой. Ненавижу конспирологию, но ощущение, что ответочка генералу прилетела в том числе за это:
– Украинская армия была готова оборонять Крым, а украинская власть – нет. Они портфели делили с утра до ночи, хотя полуостров уже наводнили российские военные
– Все огульные обвинения Турчинова, “мокрые штаны”… Встречусь с ним, поговорю по-мужски
– Аннексия Крыма выборам президента Украины не мешала, а введение военного положения очень даже?
– В начале марта 2014-го по приказу Генштаба в Крым вылетели три самолета Ил-76 и 20 вертолетов с десантом для недопущения переброски войск РФ. Но кто-то дал команду их вернуть
– Турчинов утверждал, что западные друзья не советуют делать Украине резких движений в Крыму. Но мы это знаем только со слов Турчинова
– Человек, исполняющий обязанности президента, боится поставить подпись под приказом, при этом требует, чтобы военные в Крыму держались до последнего, но не провоцировали
– Тенюху доложили, что общая численность ВСУ 168 тысяч, из них сил ВДВ и аэромобильных войск 5–6 тысяч. А он это подал так, что на всю Украину было всего 5–6 тысяч военных, готовых отразить атаку!”
Це з інтерв’ю Замани “Гордону”. Крім того, генерал досить лясько оцінив “мокрі штани” тенюхів-турчинових в Оболонському суді у справі Януковича. То були перші поважні й професійні свідчення такої високої фігури з ЗСУ, з яких виходило, що Крим було передано іноземній державі у протиправний спосіб, ЗСУ могли запобігти окупації й анексії, а причини втрати територіальної цілісності лежать у площині моральних та ділових якостей тодішнього (і значною мірою теперішнього) політичного й військового керівництва України.
Чи могла в команді президента виникнути така геніальна ідея: зробити Заману винним у тому, що Турчинов і Порошенко мусили (?!) ігнорувати національне законодавство в області оборони через те, що нач. генштабу колись начебто неправильно скоротив збройні сили? Могла, бо це ті самі політтехнологи, які зовсім недавно доводили до суспільства ідею, що українська незалежність і оборона тримається тільки тому, що в Україні – олігархат (який платить порохоботам, а ті стримують рос. агресію). Такі ідеї можуть народжуватися тільки в головах колишніх комсомольських працівників.
Але перспективні комсомольські діячі все роблять по-своєму – тепер Володимир Замана перетворить судові засідання на початок широкого обвинувального процесу щодо осіб, винних у злочинному порушенні суверенітету, територіальної цілісності, загибелі тисяч громадян та ін. І навіть якщо ГПУ намагатиметься зробити засідання таємними, означену тему все-одно буде активізовано, детоновано її суспільну значимість. А нова ГПУ буде змушена інкримінувати теперішній владі саме державну зраду, оскільки все це вони, дійсно, робили у тісному зв’язку з “представниками іноземної держави” – від телефонних нарад Турчинова з Наришкіним по Криму до медведчуків на Банковій і Мінських домовленостей у Білорусі по Донбасу.
І, до речі, це Замана крок за кроком, спокійно й методично “скоротив” десь удвічі весь стратегічний арсенал (шість величезних складів на мільярди доларів!) уже під час війни?
Та й час уже подивитися, хто прийняв рішення про передачу РФ тактичної ядерної зброї, яка, за угодами з Будапештськими партнерами, могла залишатися в Україні?
