На голову Новини Гаряча осінь попереду: прогнози експертів на новий політичний сезон

Гаряча осінь попереду: прогнози експертів на новий політичний сезон

101
0

Уже наступного тижня народні депутати повертаються з літніх канікул – 6 вересня стартує осіння сесія Верховної Ради. Аналітики прогнозують, що новий політичний сезон буде гарячим. Які питання розбурхуватимуть парламент і країну цієї осені і яка вірогідність нової політичної кризи.

Перевиборів не буде?

Насамперед, варто зазначити, що експерти не очікують восени розпуску Ради і перевиборів, хоча визнають, що без великих і маленьких політичних конфліктів не обійдеться.

«У нашій політичній системі парламентські кризи – це банальне, закономірне, регулярне явище. Це майже норма. У нас політичні кризи відбуваються якщо не кожен рік, то з періодичністю у два-три роки. Тому зараз будуть спроби спровокувати парламентську кризу. Але досягти відставки уряду можливо лише через вулицю. Всередині парламенту, на мій погляд, це мало вірогідно. Ймовірність розпаду нинішньої коаліції потенційно існує, але інтерес проти дострокових парламентських виборів в обох учасників коаліції – в Блоці Порошенка і в «Народного фронту» – такий високий, що вони, керуючись своїми політичними інстинктами, будуть уникати ризику розпаду, незважаючи на всі проблеми і суперечності.

Із точки зору парадоксальних закономірностей нашої політики, коли у нас чогось дуже сильно очікують, це не відбувається. От у нас зараз усі очікують величезної політичної кризи і дострокових парламентських виборів, тому ризикну припустити, що цього не буде», – зазначає політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Цієї осені варто очікувати локальних вуличних акцій, блокування парламенту і спроб розхитати ситуацію, але не більше – парламент і уряд будуть працювати стабільно, прогнозує інший експерт – голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

«Політичний сезон буде жарким, тому що ряд політичних гравців в умовах соціально-політичної нестабільності захочуть отримати поличні дивіденди. І їх можна буде отримати через дострокові парламентські вибори, а також повне або часткове переформатування Кабінету Міністрів чи інших посад у виконавчій владі. Але дострокових виборів не буде, тому що ключові гравці – Президент, Прем’єр, потужні фінансові групи – мають певний консенсус, що дострокові вибори на цьому етапі не потрібні. І, відповідно, вони просто не допустять їх», – каже він.

У влади буде можливість нейтралізувати потенційну проблему, якщо і уряд, і Адміністрація Президента, будуть діяти скоординовано і якщо будуть грати на протиріччях між різними сегментами опозиції.

«Не можливо уявити, щоб «Батьківщина» чи, тим більше, Радикальна партія Ляшка або «Самопоміч», об’єдналися з «Опозиційним блоком». У цьому сенсі ніякої єдиної позиції не може бути за визначенням. Занадто різні політичні сили. Тому вони будуть діяти окремо. Може бути якась таємна координація. Але ще раз підкреслю: ключовий чинник – це вулиця. Чи вдасться якійсь із опозиційних сил організувати потужний соціально-політичні протести чи масові акції, які можуть вплинути на парламент та уряд і спровокувати дострокові вибори? Потенційно це можливо, але реально це зробити дуже важко, зокрема й тому, що абсолютна більшість українців зараз нікому не вірить – жодній політичній силі, жодному лідеру. І після того, що відбулося за останні два роки, абсолютна більшість українців не буде виходити на вулицю під політичними гаслами. Так, можуть вимагати зміни тарифів, вирішення якихось соціальних питань, але під політичними гаслами абсолютну більшість українців мобілізувати не вийде», – переконаний Фесенко.

Першочергові питання

Спікер Верховної Ради ще раніше повідомив, що в перший день роботи депутати розглянуть питання про зняття недоторканності зі скандального судді Миколи Чауса, якого 9 серпня спіймали на хабарі, але затримати не могли через його суддівський імунітет.

Нагадаємо, 16 серпня Верховна Рада отримала подання від генерального прокурора щодо згоди на затримання й арешт Чауса, і воно відразу ж було направлено до профільного комітету. Згідно з регламентом, комітет має 20 днів, щоб розглянути це питання.

Також є ціла низка питань, які відклали на осінь ще з попередньої сесії. Насамперед це призначення нового складу ЦВК, консенсусу щодо якого раніше депутатам знайти не вдалося. Немає певності, що вони зможуть це зробити і на цій сесії.

«Я не бачу зараз потенціалу у Верховній Раді для затвердження нового складу ЦВК чи нового складу Рахункової палати. Це ті теми, які здатні внести дисонанс у ту крихку коаліцію між БПП і «Народним фронтом», яка зараз існує. Будь-які кадрові питання можуть спричинити дестабілізацію в парламентській більшості. Тому думаю, що, на жаль, ці питання будуть перенесені», – зазначає Віктор Таран.

Болючі точки

Однією з найбільш дражливих в новому політичному сезоні політологи називають тему тарифів. Особливо гостро ця проблема постане з початком опалювального сезону, коли українці отримають нові платіжки. І на цьому питанні активно гратимуть популісти.

Тарифна проблема буде одною з ключових, оскільки це зачіпає інтереси мільйонів пересічних громадян. Тому навколо цього питання будуть активні політичні баталії, зазначають аналітики. Якщо ж уряду за допомогою системи соціальних субсидій вдасться зменшити напругу серед населення, ситуація не вийде з-під контролю.

Друге болюче питання – це прийняття нового бюджету. Вже зараз відомо, що уряд і Мінфін проводять ревізію бюджету, щоб урізати видатки в соціальній сфері. Зокрема, це стосується скорочення стипендій на наступний рік. Також очікується перегляд інших видатків, на які, як стверджує уряд, у бюджеті не вистачає ресурсів.

«Очевидно, що це стане ще одним дражливим питанням. У парламенті знайдуться сили, які будуть розказувати, що потрібно одночасно мати гроші і на армію, і на медицину, і на освіту, і на низькі податки. Але зрозуміло, що зробити збалансований бюджет у таких умовах неможливо», – вважає Віктор Таран.

Третім дискусійним питанням, яке буде розбурхувати український парламент, він називає тему приватизації великих держпідприємств. У цьому переліку будуть такі цікаві об’єкти, як «Турбоатом» і «Енергомаш», тому очевидно, що навколо цього так само будуть іти політичні торги.

Також на початку вересня можливі зміни в системі електронного декларування. Політолог попереджає: існує висока ймовірність, що низка народних депутатів внесе законопроект, яким спробують знищити систему е-декларування. Тут варто нагадати, що зараз в Конституційному суді вже лежить подання депутатів «Опозиційного блоку» стосовно того, щоб визнати систему е-декларування неконституційною. «За моєю інформацією, депутати «Опоблоку» готують пропозиції в парламент, щоб прибрати пункт про кримінальну відповідальність за внесення недостовірної інформації у декларації», – зазначає Таран.

Окрім того, може знову початися дискусія навколо зміни виборчого законодавства. Але просунутися в цьому напрямі буде дуже складно, оскільки наразі у політичних сил немає спільного бачення з цього приводу.

А серед нових тем, які з’являться і будуть предметом серйозної дискусії восени і до кінця року, є початок судової реформи, а також парламентська реформа.

Що робити з Донбасом?

На осінній сесії парламент може повернутися до розгляду питання про внесення змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу. Однак експерти констатують, що 300 голосів для цього у парламенті немає, тому, скоріше за все, це питання голосувати не будуть. Натомість обговорюватимуть – і відповідна дискусія вже починається – корекцію цього законопроекту, щоб окремо проголосувати конституційні зміни про децентралізацію, а питання статусу Донбасу відкласти на невизначений час. Скоріше за все, це буде вирішуватися не в цьому політичному сезоні, а в наступному році.

Політолог Віктор Таран припускає, що влада в питанні Донбасу піде іншим шляхом. «Зараз уже почали лунати меседжі про те, що це питання має бути винесено на всеукраїнський референдум. Уже пішли посили від окремих народних депутатів, які починають піднімати питання, що статус Донбасу потрібно визначати на референдумі. Тому я думаю, що влада піде цим шляхом», – зазначає він.

«У найближчі місяці, а можливо до кінця року нормандський формат буде працювати в такому специфічному вигляді, коли лідери Німеччини і Франції будуть спілкуватися окремо з представниками Росії та окремо з представниками України. Але я сумніваюся, що буде результат. Можливо, будуть якісь просування за окремими напрямками, але принципових змін і політичного врегулювання конфлікту на Сході країни я до кінця року не очікую», – каже Володимир Фесенко. 

zik.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я