«Ухвала районного суду від 27 серпня 2018 року дозволила ГПУ збирати широкий спектр захищених комунікаційних даних щодо особистих та професійних контактів журналістки протягом 16 місяців. (…) Ці дані можуть включати інформацію, що ідентифікує конфіденційні джерела заявниці», – зазначив Суд у своєму рішенні.
Судді встановили, що влада України не мала достатніх підстав, які б могли виправдати втручання у права головної редакторки програми розслідувань «Схеми».
«Наведені національними судами причини втручання у права заявниці відповідно до статті 10, були недостатніми, щоб продемонструвати, що втручання було пропорційним та відповідало нагальній потребі суспільства», – зазначає ЄСПЛ.
«Ризик заподіяння шкоди інтересам, захищеним статтею 10, був ще більшим, оскільки фокус роботи заявниці як журналістки був на високопосадової розслідуванні корупції, включно з корупцією в самій ГПУ», – йдеться у рішенні.
Відповідним рішенням судді ЄСПЛ також постановили, що країна-відповідач має відшкодувати заявниці 2350 євро судових та юридичних витрат та 4500 євро в якості моральної компенсації.
Юридичний супровід по справі здійснювали адвокати Сергій Заєць, Людмила Панкратова, Анатолій Попов та Віра Крат за підтримки Інституту розвитку регіональної преси.
Європейський суд з прав людини перейшов у стадію ухвалення рішення в цій справі в липні 2019 року.
Розгляд справи Наталки Седлецької по суті в ЄСПЛ розпочався наприкінці листопада 2018 року. Відтоді він запросив та отримав письмові коментарі сторін від обох сторін.
У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел.
Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.
У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року – у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.
Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефона журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.
Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у півтора роки викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним. Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.
#ЄСПЛ #НАБУ #ГПУ #корупція
