(Продовження).
Мене цілком влаштовувало надання послуг Жмеринським газовим господарством, яке було моєю власністю на підставі ст.13 та 143 КУ та надавало порівняно якісні послуги, які були доведено до мого відома, за обґрунтованими тарифами, за які я справно сплачувала кошти.
Приватне підприємство, ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» вже веде нечесну, агресивну, злочинну підприємницьку діяльність по відношенню до громадян – власників порушено статті Конституції України.
Ст.641 ЦКУ містить вказівку, що Пропозиція має містити істотні УМОВИ ДОГОВОРУ і виражати зобов’язання особи, яка зробила Пропозицію, а ваш нікчемний папірець, ні що не інакше, ніж оферта-страшилка з назвою «досудове попередження», отримане мною 26.02.21 року.
Типовий договір не може бути заключений на підставі ст.642 ЦК України, оскільки після залякувань 2020-21 року Вам надана моя повна і безумовна відповідь, що ваша «оферта» мною не акцептована, мої персональні дані я вам не надавала, отже, вони – викрадені, а залякування, порушують мої права, суперечать Конституції України, тому Договір-Оферта ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» не доведений до мого відома, вважається неукладеним до надання мені примірників Договору на ознайомлення і підпису, з логічним поясненням законності отримання моїх персональних даних та законності користування моїми газо-транспортними мережами, підприємством.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України), та є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ст.640 Цивільного кодексу України).
Стаття 641 Цивільного кодексу України встановлює, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 179 Господарського кодексу України зокрема визначено, що майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб’єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори
(УВАГА!!! Мова йде саме про ГОСПОДАРСЬКІ ДОГОВОРИ МІЖ суб’єктами господарювання- та юридичними особами!!!! – І ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМІНЕНО ДО Людини, Громадянина, Власника, який ні до чого не може бути примушений!!!!)
Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладанні господарських договорів, сторони можуть визначати зміст договору на основі: примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (І ВСЕ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ЛИШЕ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ І СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЖОДНИМ ЧИНОМ НІ ДО ЧОГО НЕ ЗОБОВ’ЯЗУЮЧИ Людину, Громадянина, Власника, ЯКИЙ НЕ Є суб’єктом господарювання, і НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУШЕНИЙ (СТ.19, 21,22 КУ).
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох вже підписаних примірниках.
Частиною 3 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Згідно з ч. 4 -7 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у 20-ти денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках (до цих випадків відноситься і волевиявлення Людини, та власника щодо обслуговуючого персоналу), встановлених законом, розглядаються судом у порядку звичайного позовного провадження.
Тому ваші погрози стягнути неіснуючий «борг» за неіснуючими відносинами з використанням викрадених вами персональних даних, у порядку наказного провадження, є безпідставними.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» є штучно створеною монополією, у якої фактично відсутні у власності та законному користуванні (оренда або договір корпоративного управління) магістральні та місцеві газотранспортні мережі (є обов’язковою умовою для законної діяльності, передбаченої ЗУ «Про комерційний облік газу», та газовими кодексами(по своїй суті – правилами), і не може вчиняти жодних дій щодо власності громади, використання власності для незаконного збагачення та обкрадання власників.
Існує законодавча заборона зловживати монопольним (домінуючим) становищем на ринку, яким, зокрема, визнається нав’язування послуг, вимагання, залякування, ставлення споживачів у нерівні умови, застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з споживачами без об’єктивно виправданих на те причин (саме це відбулося при насильницькому нав’язуванні послуг шляхом залякування та введення в оману співвласників-користувачів газу).
Таким чином, ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» необґрунтовано та з порушенням вимог чинного законодавства (зокрема, ст.257 ЦКУ, та ст.98 ЦПКУ) вимагає від мене сплату неіснуючого «боргу» за межами, встановлених законодавством України/УРСР договірних відносин, тому, на цей час, вимагання оплати неіснуючого «боргу» без договірних відносин – безпідставні та необґрунтовані та є такими, що задоволенню не підлягають.
Крім цього, монополістом ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» створені протиправні, антиконституційні умови, що є неприйнятними для людини, тим більше для громадянина України, що є власником газу, ГТС, газових комунальних підприємств, які штучно створений монополіст нелегально використовує для здійснення власної підприємницької діяльності.
Не надавалося ніколи жодних підтверджень законності діяльності ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ».
Ні перелік послуг, ні їх обґрунтована вартість відносно норм законодавства, абсолютно нічого не було надано співвласникам та КОРИСТУВАЧАМ газу, ГТС і тд.
Повний текст Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та «Кодексу ГРМ», фактично ПРАВИЛ, для працівників газової галузі, які громадян не стосуються і не можуть ні до чого зобов’язувати, тим паче, що всі зобов’язання суперечать Конституції та чинному законодавству, у зв’язку з чим, громадянин вправі скористатись нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про захист прав споживачів» та іншими нормами права.
Також, заперечую:
– проти встановлення неконтрольованих, безпідставних тарифів;
– проти викрадення мого газу, мого комунального газового господарства, моїх газотранспортних мереж, моїх персональних даних, та нав’язування послуг злочинцями, які не маючи законних правовідносин погрожують стягненням неіснуючого «боргу» через судові накази;
– проти зобов’язання громадян сплачувати за газ розподілений(невідомо кому), замість власного спожитого у побуті;
– проти безконтрольного несанкціонованого доступу монополіста до його приватної і публічної власності – землі та газових мереж;
Втім, відносно зобов’язань у сфері житлово-комунальних послуг, на відміну хаотичним та недостовірним посиланням ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» на спеціальний закон, який обов’язковий для виконання лиш працівниками газової промисловості, законодавство України має чітку і логічну конструкцію, верховенство права, і всі закони, що приймаються, повинні відповідати Конституції України, а при прийнятті нових та внесенні змін в існуючі закони, НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ЗВУЖЕННЯ І ПОРУШЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН (ст.22 КУ). Слід додатково наголосити на тому, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. (ст.19 КУ).
ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» безпідставно стверджує, що я, як громадянин – є споживачем невідомих мені послуг і це, начебто, дає йому підстави вимагати кошти у мене, роблячи невідомі, необґрунтовані , безпідставні нарахування на мою квартиру, вішаючи на мене невідомий борг.
Але в повністю врегульованій, законодавством України, сфері надання житлово-комунальних послуг закріплені усі права, обов’язки та відповідальність сторін при наданні житлово-комунальних послуг і таких підстав для виникнення зобов’язань між сторонами, як викрадення персональних даних разом з газовим господарством та самовільне відкриття монополістом абонентського особового рахунку з використанням викрадених персональних даних громадянина – ним (чинним законодавством України/УРСР) – не передбачено.
Між тим, законодавством України в сфері житлово-комунальних послуг передбачені наступні підстави для виникнення зобов’язань:
ч. 2. ст. 509 ЦК України вказує: «Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу»;
ч.2 ст.11 ЦК України уточнює: «Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини»;
п.4 ст.203 ЦПК України вимагає вчиняти правочин у формі, встановлений законом;
ст. 208 ЦПК України вказує, що правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі;
ст. 638 ЦК України чітко визначає, коли договір вважається укладеним та виникають обов’язки.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» чітко вказує: «Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах».
Жодного договору монополіст ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», на адресу заявника, не надсилав, надавати для ознайомлення в 2020-21 році відмовлявся, жодних вимог, претензій, угод, пропозицій, доказів надання послуг та законності використання газових мереж громади, розрахунків боргу та квитанцій ніколи не надсилав, отже, відносини вважалися неукладеними, що своїми діями підтвердив сам монополіст.
Тобто, очевидно, що ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», ухиляючись від свого обов’язку підготувати та укласти письмовий договір із заявником – користувачем на законних умовах, викравши та в злочинний спосіб незаконно використовуючи власність самого громадянина та частини народу України, намагається отримати кошти від громадянина за допомогою шахрайства, залякування, примушування його до угод, які порушують конституційні права громадянина, та примушує до дій, вчинення яких не є для громадянина обов’язковими, а в більшості випадків, прямо суперечать Конституції та чинному законодавству України.
Повідомляю, що добровільно і свідомо жодних взаємин та дій, що могли б бути розцінені як дія до укладання відносин та отримання послуг від ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», мною ніколи не вчинялися.
Доводжу до відома ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та відповідальних осіб, що підписали злочинне «попередження» про те, що Ваше товариство – це дочірнє підприємство АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”, яке в незаконний спосіб використовує власність громади, газові мережі та персональні дані громадян, і не має права вимоги ні в судовому, ні в позасудовому порядку, а погроза мені «судовим наказом» – лиш чергове залякування, злочинна діяльність, яка кваліфікується ст. ст. 189, 190, 355 КК України.
Отже, НАКАЗУЮ в позасудовому порядку усунути всі порушення щодо моїх прав та моєї власності і надати мені докази знищення таємно викрадених і використаних моїх персональних даних, рахунків та боргів, взятих невідомо звідки, БО до суду Ви можете звертатися виключно в порядку позовного провадження, надаючи суду всі передбачені документи та докази для того, щоб суд міг встановити легітимність і легальність, право ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» вчиняти дії з власністю громадян, які в кінцевому результаті вже призвели до порушення прав, що мають ознаки злочину, а в майбутньому можуть мати ще більш трагічніші наслідки для малозабезпечених верств населення, які можуть перерости в геноцид народу України.
На цій підставі, ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» зобов’язане надати мені в досудовому порядку завірені скан-копії оригіналів таких документів.
– Скан-копію мого звернення та документи, які свідчать про звернення власника та вигодонабувача (кінцевого бенефіціара) імені _______________________________________ до ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» з наміром отримання саме вашої послуги;
– Перелік запропонованих послуг, їх вартість, обґрунтування кожної складової ціноутворення;
– Договір від ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», укладений з людиною, українкою, яка має національність, що вказана у свідоцтві про народження № 421463, громадянкою Держави Україна (перейменованої УРСР), сувереном, невід’ємною частиною народу України, що складається з усіх національностей ______________________________ року народження;
– Ліцензію, що видана ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» на проведення робіт підвищеної небезпеки для роботи з газовими мережами;
– Дозвіл власника мереж на законне користування газовими мережами міста Жмеринка, копії дозволів, договорів, актів прийому-передачі газового господарства, газотранспортних мереж, систем розподілу- від власника до ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ»;
– Договір з власником та балансоутримувачем на обслуговування та надання послуг саме жителям м. Жмеринка , в тому числі, з використанням моєї власності – імені та адреси;
– Докази надання послуг, докази отримання (споживання) послуг, акти виконаних робіт та використаних матеріалів, звірену копію (виписку) особового рахунка, підстава відкриття, якщо такий було відкрито на моє ім’я чи на мою власність – за весь час існування підприємства.
– Докази того, чий газ розподіляють, де його видобувають, який газ постачають (розподіляють), його склад- («газова суміш» та її склад в процентному співвідношенні), квитанції , чеки та ціни на закупівлю газу, чи його видобутку.
– Докази надання розрахунків, квитанцій, повідомлень, попереджень «споживачу» та докази відмови «споживача» від оплати законно замовлених і отриманих послуг.
– Докази сплати податку (з наданням копій квитанцій та указанням рахунків) в територіальну громаду міста (району області) за здійснення підприємницької діяльності на території .
– Докази сплати оренди, ренти, інших виплат за експлуатацію землі, підприємств, газотранспортних мереж народу України та громади ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» для власного прибутку.
– Вичерпні відомості про утворення ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», власника, засновника (кінцевого бенефіціара) ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», також всі відомості про засновників- АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”.
– Інші передбачені Конституцією і законами України докази законності проведення діяльності вищевказаних суб’єктів на території міста Жмеринка.
+У разі ненадання вище вказаного переліку документів та доказів протягом 48 годин, ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» зобов’язується в добровільному порядку виплатити мені 500 000 (п’ятсот тисяч) гривень моральної та матеріальної компенсації.
«БЕЗ ЗБИТКУ» UCC 1-308
Ім’я, по батькові, прізвище
дата____________________ підпис__________________
#влада #вінгаззбут #вінницягаз #корупція
