(Початок)
ДО ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ»
Адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23
Заявник:
людина, українка, яка має національність, що вказана у свідоцтві про народження №_____, громадянка Держави Україна (перейменованої УРСР), суверен, невід’ємна частина народу України, що складається з усіх національностей, ім’я, по батькові, прізвище
Адреса: ________________________________________________________________________________________
Тел.: +38 (093) 239-16-44
E-mail: [email protected]
ЗАЯВА
«___»___________2021 я отримала лист від ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ».
Лист підписаний старшим менеджером зі збуту – ПО СУМІСНИЦТВУ – ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ НІКІФОРОВОЮ Л.Б., з назвою «досудове попередження».
Даний документ я розцінюю як шахрайство та чергове залякування з боку ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”).
Доводжу до вашого відома, що я не маю жодних відносин з шахрайською компанією ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», як і з їх засновником – АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ” та іншими організаціями, що подібні Вашій.
У 2021 році, дізнавшись, що дане підприємство використало вкрадені, разом з моїм комунальним підприємством, мої персональні дані для зобов’язання мене, через залякування, до акцептування оферти про надання ними необґрунтованих «послуг» з використанням мого викраденого газового господарства, я звичайно не акцептувала Ваші оферти та забороняю Вам використовувати їх.
Написане голослівне твердження про «послугу з постачання природного газу» я не беру до уваги, оскільки не надано переліку послуг, доказів замовлення та надання послуг, переліку послуг, актів прийому-передачі та доказів з їх отримання взагалі, в тому числі саме від ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”).
Голослівне твердження про те, що якесь нарахування «здійснювалось для загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» я не беру до уваги, оскільки Я НЕ є суб’єктом господарювання/учасником ринку газопостачання.
Заявляю про те, що я ВЛАСНИК викраденого газу, підприємства і мереж, за рахунок яких ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та підприємство, яке його утворило – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”, отримують надприбутки і використовують для власного збагачення через виведення коштів громади в офшори.
Вами не надавалися жодні відомості про якісь нарахування за нібито якийсь використаний газ, також Вами не було надано такі документи:
– завірені належним чином розрахунки;
– витяг з особового рахунку №0100241097 (згадується у документі з назвою «досудове попередження»);
– докази приналежності мене до рахунку №0100241097 та законності використання даних для створення такого рахунку.
Голослівне твердження про те, що згідно з Постановою НКРЕКП № 2496 СПОЖИВАЧ зобов’язаний сплачувати які-небудь кошти в ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”) – не приймаю до уваги, оскільки воно є безпідставним, необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами з огляду на такі правові підстави.
По-перше. Я, людина, українка, яка має національність, що вказана у свідоцтві про народження № ________, громадянка Держави Україна (перейменованої УРСР), суверен, невід’ємна частина народу України, що складається з усіх національностей ім’я, по батькові, прізвище _________________ року народження, НЕ Є «споживачем природного газу» в розумінні Постанови НКРЕКП № 2496 та Закону України «Про ринок природного газу»!
Заявляю, що я є співвласником природних ресурсів і об’єктів економічної зони, як представник народу України, якому належить вся влада в Українській РСР (перейменована на «Україну»)
Власником національних багатств є народ України!
По-друге. Недержавна, неконституційна організація та суб’єкт господарювання, який не є органом державної влади – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НЕ МАЄ ЖОДНОГО права примушувати Людину і Громадянина Української РСР (ПЕРЕЙМЕНОВАНА 24 СЕРПНЯ 1991 РОКУ НА «УКРАЇНУ») до вчинення злочинних дій.
З положень пункту першого статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина!
Голослівне застосування щодо мене ст.526 ЦК України, на щастя, є неможливим, оскільки ні «договору», ні жодних «умов» я не отримувала і не акцептувала!
Послуги з газопостачання, від ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», ніколи не замовляла і не отримувала, ніколи не була «споживачем» послуг ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ».
Ніколи не надавала вищевказаному товариству свої персональні дані і дозволів на їхнє використання, ніколи не давала згоди на внесення моїх персональних даних в електронні реєстри ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та права на використання персональних даних для утворення будь-яких «особових рахунків».
Заявляю, що укладати правовідносини з ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та іншими суб’єктами господарювання, подібні до вищевказаного товариства, яких я вважаю злочинцями, я не збираюся, також – не збираюся бути споживачем нахабно вкраденої моєї ж власності, а також в жодному разі не буду фінансувати злочинців, які мають свої рахунки в офшорах.
Нині, отримане «попередження» доводить, що мої персональні дані були отримані невідомо звідки представниками ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», отже, шахраї знову намагаються реалізувати схему по залякуванню «судом», з метою примушування до акцептування оферти – укладання відносин із злочинцями, за рахунок вимагання оплати не наданих «послуг», для повторного, незаконного збагачення, за рахунок обкрадених власників.
З вказаних підстав заявляю, що я НЕ визнаю, НЕ акцептую вашу злочинну оферту, вчинену з викраденням і використанням моєї власності та моїх персональних даних.
Стосовно незаконного заволодіння і використання персональних даних.
Я, людина, українка, яка має національність, що вказана у свідоцтві про народження № 421463, громадянка Держави Україна (перейменованої УРСР), суверен, невід’ємна частина народу України, що складається з усіх національностей Тетяна Іванівна Цюпало 13 вересня 1986 року народження НАКАЗУЮ в термін, що не перевищує 48 годин:
1. Знищити мої всі, без виключень, персональні дані, які потрапили до ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та обробляються і використовуються в злочинний спосіб.
2.Надати мені перелік використаних персональних даних, джерела їх отримання та Акти знищення незаконно отриманих вами персональних даних.
3.Сплатити мені, перерахувавши грошові кошти, за допомогою поштового оператора на Ваш вибір, на адресу, що вказана в реквізитах цієї заяви, 12 000 (дванадцять тисяч) гривень за їхнє використання.
4.Надати мені докази знищення всіх рахунків та, в злочинний спосіб нарахованих «боргів» з використанням моїх персональних даних.
5.Надати вичерпний список осіб, яким ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ передавало мої персональні дані.
Оскільки весь цей час (ймовірно, з моменту заснування АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”) Вами неправомірно зберігалися, оброблялися, використовувалися, а можливо і комусь передавалися вкрадені мої персональні дані, ви зобов’язані сплатити мені 12 000 (дванадцять тисяч) гривень за незаконне їхнє зберігання.
Розділ VI Декларації «Про державний суверенітет України» проголошує, що Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.
Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки.
Вирішення питань загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками – суб’єктами цієї власності.
Підприємства, установи, організації та об’єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно з законами Української РСР.
Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю.
Вищою кредитною установою Української РСР є національний Банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР.
Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території Української РСР, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів.
Українська РСР забезпечує захист всіх форм власності.
Відповідно до Основного Закону України – Конституції України (документ 254к/96-ВР, чинний) я є співвласником всієї, без виключень, публічної власності на території Держави Україна (перейменованої Української РСР).
Конституція (Основний Закон) України є аксіомою і доведенню не підлягає.
З положень статті 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 КУ проголошує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Приписи статті 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 19 Основного Закону України проголошує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.
Доводжу до вашого відома, що я не маю жодних відносин з ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”), ніколи не зверталася до нього за отриманням будь-яких послуг, ніколи не отримувала, у відповідності до закону, оформлених пропозицій (оферт) щодо надання мені будь-яких послуг, ніколи не надавала даному підприємству свої персональні дані та дозволу на їх отримання, зберігання, обробку, використання, чи передачу. Ніколи ніяких послуг від вищевказаного товариства не замовляла і не отримувала.
Якщо ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”) стверджує, що воно свого роду є надавачем яких-небудь «послуг», то воно діє всупереч вимогам ст. 98 ЦПК України, яка вимагає від надавача послуг, окрім самих «вимог», ще зазначати обставини, на яких вони ґрунтуються такі вимоги, але монополіст – можливий стягувач у своїх попередженнях та погрозі звернення до суду, не вказав та не довів тих обставин і підстав, на яких він ґрунтує свої «вимоги», котрі виходять за межі, встановлені законодавством України, оскільки відсутні будь-які, в тому числі, договірні відносини між монополістом ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» (підприємство, яке утворене АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “ВІННИЦЯГАЗ”) та Людиною, Громадянином УРСР (перейменованої на Україну), якого назвали «споживачем» невідомих послуг, які повинні бути укладені і обов’язкові для укладання суб’єктові господарювання, надавачу будь-яких послуг, громадянам, з дотриманням процедури укладання договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України та доведені до відома «споживача» у спосіб, визначений Конституцією України та ЦК України.
Стаття 142 Основного Закону України проголошує, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.
З положень статті 143 Основного Закону України вбачається, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;
За ст.140 Конституції України (далі КУ) Територіальна громада – це жителі, громадяни України, котрі спільно проживають на відповідній території.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Але, договір між Людиною і Громадянином, який бажає замовити певну послугу, та суб’єктом господарювання (надавачем послуг) укладається виключно на підставі звернення споживача до надавача послуг про бажання отримати послугу саме таку і саме в цього надавача.
Ст. 633 ЦКУ передбачає, що саме СПОЖИВАЧ звертається до надавача послуг, бажаючи отримати певну послугу!
Я не лише НЕ зверталася до ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» за отриманням послуг, а і не знала про його існування, доки воно само до мене не звернулося в 2021 році з погрозою відключення від газопостачання!
Порядок укладання цивільних угод визначається нормами Цивільного кодексу України.
Суб’єкти господарювання «в межах та у спосіб» зобов’язані керуватися і виконувати вимоги, як вимоги ЦКУ, так і вимоги Господарського кодексу України.
Отже, підприємець, монополіст, суб’єкт господарювання, в тому числі ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» може надавати послуги лиш тим громадянам, хто до нього звертається (ст.633 ЦК України). До ТОВ «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ» та його засновників я не зверталася.
Мене цілком влаштовувало надання послуг Жмеринським газовим господарством, яке було моєю власністю на підставі ст.13 та 143 КУ та надавало порівняно якісні послуги, які були доведено до мого відома, за обґрунтованими тарифами, за які я справно сплачувала кошти.
(Продовження далі)
#влада #вінницягаз #вінницягаззбут #корупція
