Війна внесла свої корективи не тільки в життя мільйонів українців, а й повністю змінила ландшафт вітчизняного газового ринку.
Наприкінці травня стало відомо про передачу 26 розподільчих компаній, більшість з яких до війни контролювали структури бізнесмена Дмитра Фірташа, в управління “дочці” “Нафтогазу”.
Через кілька днів близько 8 млн клієнтів збутів Фірташа були підключені до реєстру Газопостачальної компанії “Нафтогаз України”.
Відтепер до фактичної монополії “Нафтогазу” на ринку видобутку, зберігання і транспортування газу додалися продаж та розподіл блакитного палива.
Що останні зміни означають для кінцевих споживачів та газового ринку України?
Розподіл газу
Оператори газорозподільчих мереж (ГРМ) або так звані облгази розподіляють газ, обслуговують труби, усувають аварії та забезпечують необхідний тиск у мережах. Таких компаній на всю Україну 43. Це природна монополія.
Половину облгазів донедавна контролювала Регіональна газова компанія (РГК) Дмитра Фірташа. Сумарно підконтрольні бізнесмену оператори ГРМ розподіляли близько 70% газу в країні.
25 травня стало відомо про рішення суду, за яким 26 операторів газорозподільчих мереж, включно з облгазами Фірташа, передали Агентству з управління та менеджменту активів (АРМА).
Останньому передають арештовані на користь держави активи для більш ефективного управління ними.
30 травня стало відомо, що АРМА передало отримані облгази “дочці” НАК “Нафтогаз” компанії “Чорноморнафтогаз”.
Контроль над облгазами Фірташа “Нафтогаз” отримав на підставі рішення Печерського суду Києва. Справа стосується стягування оренди з облгазів за право користування державними газовими мережами.
Насправді орендна плата не була введена. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з політичних міркувань не включала її в тариф для споживачів, бо це призвело б до зростання вартості розподілу газу для кінцевих споживачів.
Державне бюро розслідувань оцінило збитки держави через борги з орендної плати майже 1,5 млрд грн.
Постачання газу
Роздрібний ринок газу в Україні відкрився в серпні 2020 року, коли побутовим споживачам дозволили змінювати постачальника. Утім, проіснував він недовго.
У лютому 2021 року через зростання світових цін уряд вдався до ручного регулювання, встановивши граничну вартість блакитного палива на рівні 6,99 грн за куб м без урахування розподілу.
Ключовим гравцем ринку постачання газу населенню була група Фірташа, яка контролювала левову частку споживачів. До війни загальна кількість клієнтів групи становила близько 8 млн або 70%.
Давня мрія “Нафтогазу” стати найбільшим постачальником газу населенню і переманити клієнтів Фірташа реалізувалася в травні, коли закінчилася дія договорів газзбутів з НАКом на продаж пільгового газу населенню по 7,42 грн за куб м.
Нові угоди збути Фірташа не уклали. Як стверджують в Асоціації постачальників енергоресурсів, це сталося “через неможливість виконати нові вимоги”. Зокрема – щодо надання банківської гарантії.
Результат – 8,8 млн споживачів дісталися “Постачальнику останньої надії”, звідки транзитом потрапили до газопостачальної компанії “Нафтогаз України”. Ідеться про клієнтів компаній Фірташа та “Одесагаз-постачання”.
Що для них зміниться? У “Нафтогазі” не стали розкривати технічних подробиць, лише повідомили, що укладати окремі контракти з НАКом споживачі не повинні. З 1 травня вони автоматично перейшли до ГК “Нафтогаз України”.
Якою буде ціна на газ? Вартість становитиме 7,96 грн за куб м без урахування розподілу. Усі згадані споживачі мають отримати рахунки від “Нафтогазу”.
Таким чином, з 1 травня на ринку панує повна монополія “Нафтогазу”, який сконцентрував близько 90% розподілу та постачання газу побутовим споживачам.
Хто за все заплатить
Утримання тарифів на поточному рівні – дороге задоволення. Ціна питання – сотні мільярдів гривень.
На останньому засіданні члени парламентського комітету з ПЕК підтримали урядовий законопроєкт, який передбачає безпрецедентне фінансування газового ринку у 2022 році.
Документ пропонує заморозити тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення і гарячу воду на довоєнному рівні. Це коштуватиме 264 млрд грн. З чого складається ця цифра?
“Нафтогаз” отримає 150,1 млрд грн компенсації за виконання покладених на нього спецзобов’язань (PSO) продавати газ за пільговими цінами, ТЕК та облгази – 76 млрд грн, місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.
Що стане джерелом коштів? Понад 188 млрд грн – міжнародна та донорська допомога, 64,5 млрд грн – дивіденди “Нафтогазу”, 11,6 млрд грн – податок на прибуток НАКу.
