На голову Економіка Федералізація – російський сценарій розколу України без єдиного пострілу

Федералізація – російський сценарій розколу України без єдиного пострілу

87
0

 Що пишуть про Україну світові медіа?

Двома топ-темами світових ЗМІ сьогодні є порятунок України від економічного і фінансового краху і можливість військової інтервенції Росії в східні області України.

 Що пишуть про Україну світові медіа?

 

Двома топ-темами світових ЗМІ сьогодні є порятунок України від економічного і фінансового краху і можливість військової інтервенції Росії в східні області України.

 

Як перезапустити українську економіку?

 

Економіст Даніель Грос, директор брюссельського Центру досліджень європейської політики (CEPS) у статті для Project Syndicate вважає, що Заходу слід задуматися насамперед над тим, як стабілізувати ситуацію в Україні, оскільки можливостей повернути Крим немає. Українська економіка, за його словами, перебуває в стані анабіозу через неприйнятний рівень дефіциту бюджету та дефіциту рахунків поточних операцій.

 

Українському уряду потрібно провести такі ключові реформи: підняти ціни на газ до обґрунтованого рівня, припинити дотування видобутку вугілля і переглянути систему управління газопроводами, по яких російський газ транспортується до Західної Європи. Всі три реформи є вирішальними для успіху боротьби з корупцією.

 

Грос зауважує, що відмова від дотування видобутку вугілля і підвищення цін на газ може завдати особливо важкого удару по Східній Україні з її російськомовним населенням. Для деяких може здатися привабливим життя в Росії, з її величезними ресурсами дешевих нафти і газу.

 

Враховуючи те, що в Східній Україні домінує енергоємна металургія і не завжди ефективна вугільна промисловість, український уряд повинен зосередитися на створенні в цих регіонах нових робочих місць в конкурентоспроможних галузях, зокрема машинобудуванні, щоб компенсувати втрати робочих місць в старих галузях. ЄС міг би допомогти тим українським підприємствам цих регіонів, що втратили доступ до російських ринків, надаючи їм особливу маркетингову підтримку. Крім того, ЄС слід відкрити їм доступ до своїх ринків, і не тільки скасовуючи мита, але й звільняючи їх тимчасово від необхідності дотримання всіх складних технічних стандартів і правил ЄС.

 

Крім того, ЄС міг би допомогти побороти бідність і страждання, які виникають тоді, коли рахунок за опалення може перевищити доходи домогосподарства, а також взятися за вирішення причини високих витрат на опалення – марнотратства енергії у наявному житловому фонді. Це могла б бути програма цільової соціальної підтримки малозабезпечених, а також програма інвестицій в енергозбереження. Досвід Східної Європи, де ціни на енергоресурси довелося істотно підняти ще в 1990-і роки, продемонстрував, що прості заходи – поліпшення ізоляції, а також ремонт систем центрального опалення – приносять швидкі і значні результати, скорочуючи витрати енергії.

 

Втім, незважаючи на поширену корупцію в державному апараті і його неефективність, цими програмами мала б керувати спільна робоча група, яка складалася б з представників ЄС і уряду України. Необхідний технічний досвід могли б надати сусідні з Україною держави-члени ЄС.

 

Економіст пропонує також вирішити питання збереження транзиту російського газу через Україну і питання модернізації української ГТС шляхом передачі її в оперативне управління Європейському банку реконструкції та розвитку – установі, вплив на яку мають усі сторони (країни-покупці російського газу, Росія і транзитер – Україна). ЄБРР міг би захистити обґрунтовані інтереси цих сторін, завірити нормальне функціонування і підтримку в робочому стані газопроводів і контролював би розподіл доходів від транзиту.

 

Захід відреагував занадто мляво

 

Колишній віце-прем’єр і колишній міністр фінансів Польщі Лешек Бальцерович в інтерв’ю Rzeczypospolitej розповідає, які, на його думку, повинна провести реформи Україна.

 

На думку Бальцеровича, Україні необхідні, насамперед, реформи, пов’язані з обмеженням бюджетних витрат, які зараз складають занадто високу частку у ВВП (близько 50 %). Оскільки витрати на пенсії складають лише 18% ВВП, слід задуматися над підвищенням пенсійного віку. Крім того, слід скоротити субсидування цін на газ і тепло для домогосподарств, оскільки самі субсидії тільки роблять ще більш залежною Україну від імпорту російського газу.

 

Водночас, польський реформатор пояснює, що програма нового українського уряду не повинна передбачати лише усунення субсидій, а містити заходи, які були б привабливі для населення як західних, так і східних областей, елементи, які мали б «і економічний, і політичний сенс».

 

«Мова йде, насамперед, про реформування держави», – підсумовує він. Заходи, необхідні з фіскальної точки зору, повинні бути частиною більш широкої програми і супроводжуватися елементами захисту бідного населення. Саме так відбувалося в Польщі та інших країнах Центрально-Східної Європи. Зокрема, допомогу після підвищення цін на газ повинні отримувати лише ті, хто її потребує, не власники великих будинків, які, як правило, багатші, а власники невеликих квартир.

Бальцерович вважає, що Україні слід остаточно відмовитися від м’якої прив’язки гривні до долара. Національний Банк України може, однак, цілком лібералізувати курс, як це зробила Польща і Туреччина, і перейти до політики таргетування інфляції. Ця модель спрацює, якщо центральний банк буде достатньо компетентним, а монетарна політика досить дисциплінованою. Інший варіант – це фіксований валютний курс, тобто жорстка прив’язка гривні до іншої валюти. Це рішення, на його думку, успішно застосовує Болгарія, тому він не виключає його застосування у випадку з Україною. Однак останній режим вимагає дуже суворої бюджетної дисципліни, а при її відсутності може наступити крах, як в Аргентині.

 

Польський економіст переконаний, що Брюссель повинен створити для України перспективу вступу до ЄС – навіть досить уявну, без визначення строку, як своєрідний стимул для проведення реформ. Першим кроком має стати підписання економічної частини угоди про асоціацію між ЄС і Україною.

 

На думку Бальцеровича, реакція Заходу на анексію Росією Криму не була достатньо сильною. Порівнюючи нинішню ситуацію з агресією Німеччини в 1930-х рр., економіст каже, що Захід повинен зараз припускати реалізацію найгіршого з можливого, щоб не повторювати своїх колишніх помилок. Слабка відповідь Заходу може привести Путіна до висновку, що такі кроки, як анексія Криму, є для нього прийнятними. Крім того, слабкість гарантій безпеки України, що містилися у Будапештському меморандумі 1994 року, може, на його думку, зробити неможливим зречення Іраном планів з отримання ядерної зброї або ж спонукати Японію до отримання власної ядерної зброї. Іншими словами, може початися нова гонка озброєнь.

 

Цинічний план Путіна щодо поділу України

 

The Financial Times у своєму редакційному коментарі впевнено називає пропозиції Росії по федералізації України «планом поділу України».

Видання влучно зауважує, що розміщення російських військ на прикордонних з Україною територіях створило хороші умови для просування Путіним ініціативи перетворення України з унітарної держави на федерацію. Погрожуючи вторгненням, якого насправді, можливо, і не буде, Путін натякає на потенційне дипломатичне врегулювання кризи – конституційну реформу, яка надала б широкі повноваження регіонам України.

 

Певна децентралізація, безсумнівно, піде на користь українській державі, підвищуючи ефективність та підзвітність державного управління. Крім того, тимчасовий уряд у Києві, який, як вважає видання, підтримують українці в західних і центральних регіонах країни, має бути більш чуйним до вимог російськомовного населення.

 

Але Захід не повинен мати ілюзій щодо того, що Кремль розуміє під «федералізацією». Путін хоче, щоб російськомовні регіони України завоювали величезну автономію від Києва і встановили власні двосторонні відносини з Москвою. Міністр закордонних справ Росії Лавров сам говорив, що українські регіони повинні мати «широкі повноваження» для встановлення економічних і культурних зв’язків з сусідніми країнами». Таким чином, Москва має на меті не поліпшити якість державного управління в Україні, а розколоти країну без єдиного пострілу. Путін запрошує Захід погодитися на поділ України. Звичайно, в російському плані є певний парадокс: Кремль вимагає від сусіда стати федерацією, проте сама Росія є федерацією тільки за назвою, з якої неможливо вийти, оскільки будь-яка спроба виходу буде подавлена силою.

 

Подальші наслідки згоди на реалізацію російської пропозиції можуть бути далекоглядними. Якщо Україна погодиться з нею, то інші східноєвропейські країни, як Естонія і Латвія зіткнуться з вимогами надати подібну автономію власним меншинам. Це породить нестабільність вже в країнах-членах ЄС і НАТО. Тому Захід повинен зайняти тверду позицію щодо Росії, і дозволити самому українському народу вирішувати його майбутнє і приймати власну конституцію.

 

Ніщо не повинно зірвати президентські вибори в Україні, призначені на 25 травня. Чим вища буде участь українців у голосуванні, тим важче буде Путіну висловлювати аргументи на користь поділу країни.

 

Джерело: wartime

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я