На голову ЖКХ Чи мають зробити капремонт будинку перед його списанням з балансу ?

Чи мають зробити капремонт будинку перед його списанням з балансу ?

103
0
В Україні зростає житловий фонд - нерухомість | економічні новини уніанДо 05.09.2018 року діяла Постанова Кабміну від 11.10.2002 року № 1521 згідно якої попередній балансоутримувач будинку був зобов’язаний спочатку виконати всі необхідні ремонтні роботи, а потім передавати його, при необхідності на баланс іншому.

Але Постановою Кабміну від 05.09.2018 № 711 вищезазначена постанова була скасована і тепер усі не виконані ремонтні роботи за десятиріччя зобов’язані виконувати співвласники будинку самостійно. При цьому Постанова Кабміну від 20.04.2016 р № 301 не передбачає процедуру передачі-прийняття будинків від попереднього балансоутримувача з виконанням усунення виявлених комісією недоліків в обладнанні будинків, а лише встановлює обставини списання з балансу цих будинків попереднього балансоутримувача без складання актів передачі-прийняття.

Чи передбачене наразі не просто списання будинків з балансового обліку попередніх балансоутримувачів з комісійною фіксацією виявлених при огляді будинків недоліків, а і заходів їх усунення попереднім балансоутримувачем з подальшою передачею-прийняттям будинків з усуненими недоліків співвласників будинків і з складанням відповідних актів передачі-прийняття, затвердженими керівниками органів місцевого самоврядування?

Відповідь:

Згідно з положеннями Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Жилі будинки, споруджені з залученням у порядку пайової участі коштів державних підприємств, установ, організацій, зараховуються (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР) до житлового фонду місцевих рад, коли функції єдиного замовника по спорудженню цих будинків виконував виконавчий комітет ради (стаття 5).

Управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником (стаття 18).

Відповідно до Житлового кодексу України та інших нормативно-правових актів, виконавчі комітети обласних, міських, районних, районних у містах, селищних, сільських рад керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні відповідної ради; здійснюють управління житловим фондом місцевих рад.

Згідно з постановою Верховної ради України Закону України чинності Закон надано право громадянам України на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду.

Приватизацією державного житлового фонду відповідно до цього Закону є відчуження (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.Житловий фонд: трагедія в Одесі та на Позняках, як каталізатори проблеми

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно — офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, внаслідок набуття права власності на квартиру особою, яка її приватизувала, у держави право власності на таку квартиру припиняється.

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

З 1 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.Старий житловий фонд: труднощі з оновленням в Києві

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 цього Закону співвласники зобов’язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Тому, проведення капітального ремонту будинку та його фінансування є обов’язком співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку).

Статтею 12 цього Закону встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Зобов’язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

При цьому частиною сьомою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що колишні власники (їх правонаступники), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення.

Згідно з пунктом 1 Порядку участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих рад, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували) зобов’язані брати участь у роботах по ремонту таких житлових будинків, потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих робіт визначається кількістю приватизованих квартир в будинку та строком його експлуатації від закінчення будівництва або реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації.

Враховуючи, що «колишніми власниками» у розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є територіальні громади та держава, механізми виділення бюджетних коштів на проведення робіт з капітального ремонту будинків не скасовуються. Органи місцевого самоврядування і надалі можуть (і мають) приймати участь у фінансуванні капітального ремонту будинків згідно з прийнятими відповідними програмами.                                                                             Капітальні видатки бюджету, у тому числі на капітальний ремонт житлових будинків, здійснюються за рахунок бюджету розвитку місцевих бюджетів (стаття 71 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, а також на заходи програм у сфері житлово-комунального господарства з реконструкції та ремонту житлових будинків, впровадження енергозберігаючих технологій належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Також повідомляємо, що частиною п’ятою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що замовник будівництва або попередній власник будинку зобов’язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об’єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону.Застарілий житловий фонд: в Україні дали старт знесенню "хрущовок" |  Market.korupciya

Статтею 6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон про ОСББ) також передбачено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об’єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об’єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об’єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об’єднання відновлює її за власний рахунок.

Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» «баланс» є елементом фінансової звітності підприємства.

При цьому, цим Законом встановлений принцип автономності, згідно з яким «кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства».

Цим Законом встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством (стаття 10).

Згідно з пунктом 33 розділу «Вибуття основних засобів» Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509), об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлює, що активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Об’єкти основних засобів, які не відповідають критеріям визнання активу, мають бути списаними з балансу підприємства і відображатися у складі витрат періоду або за балансом.

Підсумовуючи викладене, підприємства, установи, організації незалежне від їх організаційно-правової форми, не є одноосібним власником багатоквартирного будинку, в якому є приміщення приватної власності, а відтак і утримувати таке майном на балансі (в активі) не має підстав.

Підприємства, установи, організації мають забезпечити передачу співвласникам такого багатоквартирного будинку примірника технічної документації та списати багатоквартирний будинок зі свого балансу.У Тернополі термомодернізують житловий фонд

Згідно з Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору управління, управитель здійснює огляд технічного стану багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, про що складає відповідний акт. Уповноважена особа співвласників може брати участь в такому огляді. Копія відповідного акта передається уповноваженій особі співвласників.

Не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору управління, управитель передає новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками, або об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку:

  • наявну технічну документацію на такий будинок;
  • інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем протягом строку дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
  • інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
  • дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку протягом строку дії договору управління, але не більше ніж три останні роки;
  • майно, передане управителю багатоквартирного будинку за рішенням співвласників.

Не пізніше дня припинення дії договору управління управитель здійснює остаточні нарахування плати за послугу, перерахунок плати за послугу в разі її ненадання чи надання неналежної якості, якщо такий перерахунок не було здійснено раніше відповідно до вимог, визначених законодавством.

Приймання-передача технічної документації на будинок підтверджується відповідним актом.

Джерело

#міськрада #житло #капремонт #майно #корупція