На початку кар’єри,у Вінниці неоднозначно сприйняли боротьбу Гройсмана з стихійними ринками.Кажуть, що сам мер тут був зацікавленою стороною і його дії виглядали як усунення конкурентів.
Батько міського голови Борис Гройсман в 1994-му році на орендованій у міста землі створив ринок “Юність”. Саме на цьому ринку його 16-річний син Володя працював комерційним директором.
У 2009-му на місці ринку виріс сучасний торговельний центр “Магігранд” загальною площею 13 тисяч квадратних метрів.
Як з’ясував ресурс “Наші гроші”, ПП “Юність” у жовтні 2007-го взяло кредит у Кредитпромбанку на суму 10,8 мільйонів – під заставу 13 тисяч квадратних метрів торговельного комплексу і ділянку під ним.
Кредит “Юність” так і не повернула, звернувшись ще влітку 2009 року до суду із заявою про банкрутство.
І в підсумку проблема виплати боргів лягла на державу, тобто на українських платників податків.
По факту фірма-боржник “Юність” самоліквідувалася, але торговий центр з невиплаченим кредитом за його будівництво залишається власністю Гройсманів.
Адже як вказують “Наші гроші”, одним із засновників ТОВ “Магігранд” є Олена Гройсман та лондонська компанія Emlyn Solutions Limited, у якої спільний директор з компанією Ontario Productions Limited, яка стала співзасновником “Юності” акурат перед її заявою про банкрутство.
Гройсмани – не бідні люди.
Гройсман володіє двома житловими будинками (площею 534 кв. м і 461 кв. м) і чотирма земельними ділянками (площею 5 923, 1 500, 1 499 і 237 кв. м). Також у власності голови ВР – автомобіль Land Rover Range Rover 2013 року випуску, а члени його сім’ї володіють Volkswagen Touareg 2011 випуску.
У самій Вінниці місцеві журналісти та депутати вважають, що сім’ї Гройсманів належить асфальтний завод, кілька міських газет та мережа магазинів “Гранд”.
Рульовий парламенту
У лютому 2014-го, коли Гройсман очолив міністерство регіональної політики, будівництва і ЖКГ, здавалося, що він зможе вирішити ряд інфраструктурних питань.
Досвід Гройсмана по “перезавантаженню” Вінниці був би тут доречним.
Але насправді на цій посаді екс-меру та віце-президенту Асоціації міст України зробити нічого серйозного так і не вдалося. Про що він розповів у інтерв’ю “Українській правді”. Як з’ясувалося – власних інструментів у міністерства не було, потрібні були закони.
Гройсман став лобістом реформи децентралізації і прихильником створення префектур, які повинні були стати представниками президента на місцях.
Хоча власникам будівельних компаній є за що подякувати Гройсмана – за його ініціативою відбулося дерегулювання низки бюрократичних процедур, які прискорювали здачу об’єктів в експлуатацію.
Через 9 місяців Гройсман став спікером парламенту.
Колеги Гройсмана по парламенту вважають, що у ролі спікера вінницький політик нерідко перегинав палицю.
“Ви чули, як він з нами іноді говорить? Як вчителька старших класів командним тоном, – скаржиться один з депутатів ВР на спікера. –
Іноді, щоб поставити на голосування якесь питання, депутатам доводиться його вмовляти. І Гройсман, дивлячись зверху вниз, наче пан, дає своє “добро”.
Неповагою Гройсмана до колег депутат називає і численні порушення регламенту, коли проекти законів публікувалися вночі напередодні голосування, і депутатам не залишалося часу на аналіз і навіть ознайомлення з текстом, а спікер ставив голосування пакетом і за скороченою процедурою.
“Він знає, чого хоче. І він у принципових речах займає жорстку позицію. Наприклад, це стосувалося законів, які необхідно було прийняти в рамках євроінтеграції”, – вигороджує свого земляка Геннадій Ткачук, депутат від “Удару”, якого вважають близьким до Гройсмана. Рідний брат Ткачука – голова “Укрпошти”. Братів Ткачуків нещодавно запідозрили у намаганні зберегти контроль над цим державним гигантом.
На посаді спікера Гройсман вибудовував з законодавцями особисті відносини – комусь із задоволенням давав слово, іншим – із зневагою відмовляв.
“Він не раз буквально ґвалтував регламент. Наприклад, 7 разів ставив на голосування антидискриминаційні поправки або голосування за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів”, – каже депутат “БЮТ” Ігор Луценко.
Але якщо ще тиждень тому колеги спікера вважали, що він діє виключно в інтересах президента, то тепер Гройсмана хоче довести, що президент для нього – виключно політичний попутник.
І якщо у Гройсмана є шанс взяти більше, він не відпустить свою вигоду, вчепившись у неї зубами.
“У нього не було іншого вибору”, – каже віце-спікер парламенту Оксана Сироїд, чиї стосунки з колишнім спікером не можна назвати гладкими.
Достатньо було подивитися, як іноді під час голосування Сироїд прикриває голову руками, і намагається не дивитися в бік владного спікера.
Але зараз вона його виправдовує: “Гройсман як ніхто розуміє, що відповідальність за реформи лягає на його плечі. Не проектний офіс відповідає за реформи, а Кабінет міністрів”.
Сироїд каже, що Гройсман зробив правильне рішення, коли виніс дискусію про призначення в Кабміні в публічне поле, і заявив, що не буде працювати з Віталієм Ковальчуком та Ігорем Райниним, не дивлячись на те, що це люди з найближчого кола голови адміністрації президента Бориса Ложкіна.
Опитані “УП” політичні експерти вважають, що Володимир Гройсман завчасно готується до парламентських виборів, прекрасно розуміючи, що рейтинг “БПП” потрохи йде вниз.
Чого очікувати від Гройсмана-прем’єра?
“Знаєте, в чому різниця між Гройсманом і Яценюком? Володя якщо і буде красти, то тільки з прибутку. Яценюк же робить це навіть зі збитків”, – чи то жартома, чи всерйоз говорить “УП” політик, близький до Адміністрації президента, і голосно сміється.
В Адміністрації Порошенка Гройсмана називають прем’єром-стабілізатором.
“У найближчий рік при Гройсмані навряд чи будуть парламентські чи президентські вибори. Він зуміє втримати ситуацію, – прогнозуюсь джерела в АП. – Гройсман – людина, яка здатна віртуозно вибудовувати відносини з усіма”.
Саме цю здатність вважають однією з найсильніших. І на це сподіваються деякі екс-регіонали.
“Він не той, хто буде ламати систему через коліно, або боротися з корупцією, швидше він буде стабілізувати систему” – чесно зізнається соратник Гройсмана.
Крісло прем’єр-міністра в нинішній ситуації виглядає як прокрустове ложе.
“У Гройсмана немає часу для розкачки. Йому зі старту треба показувати результат. Тому що напруга в суспільстві сильна. І йому доведеться витискати результат. Суспільство чекає зрушень у антикорупційній реформі, податковому кодексі і розуміння перспектив євроінтеграції“, – каже політолог Тарас Березовець.
“Нова коаліція і прем’єрство Гройсмана будуть побудовані на домовленості з Коломойським і Ахметовим. Вони забезпечили безкровний відхід Яценюка і гарантуватимуть “подушку”, якщо не вистачить голосів.
За це Коломойський виторговує реструктуризацію боргів Приватбанку, а Ахметов – новий тариф на теплову енергетику плюс викуп державної частки в енергетичних підприємствах без проведення приватизаційного конкурсу.
Думаю, цей уряд матиме карт-бланш, але під тиском корупційних скандалів довго не протримається. Він повністю залежатиме від політичної волі Банкової – а там немає бажання почати хрестовий похід проти корупції” – вважає депутат від БПП Сергій Лещенко.
Його близьке оточення по секрету розповідає, що Гройсман, як людина амбітна, вже бачить себе майбутнім президентом.
Виступаючи з президії в день свого затвердження на посаді, він так і пообіцяв: “Я вам покажу, що таке управління державою”.
#влада #гройсман #стратегія #корупція #ДБР
