Чому я не віддам свій голос за Порошенка?

Коли порохоботи починають розповідати, що президенту не вистачає повноважень, то звертаю увагу, що в нашій політичній системі інститут президента грає визначальну роль. Не тільки тому, що після століть під Росією в нашому менталітеті сформувався стійкий запит на «вождя», але перш за все тому, що глава держави має величезну кількість формальних та неформальних важелів впливу. Як би опоненти не прикривалися фіговим листочком парламентсько-президентської республіки. Думаю, що сьогодні президент має мінімум близько 50% влади в центральних органах виконавчої влади. Плюс корупційні зв*язки…

Давайте навскидку перерахуємо на що впливає президент за законом і де-факто. За Конституцією призначає главу СБУ, ГПУ, МЗС, РНБО, формує всю вертикаль обласних і районних адміністрацій за Конституцією. Чи не кисло!

Де-факто, президент Порошенко впливає на половину уряду, який сформувала владна коаліція у Верховній Раді складається з БПП і Народного фронту, де президентська фракція найбільша. Президент впливає на енергетику, на митницю, на медіа, де на ключових телеканалах, як відомо, критика президента обмежена. Президент впливає на монополії, які управляються державою. Судова реформа йде за лекалами президента і нерозумно заперечувати, що він не впливає також на суддів. Ви серйозно і далі будете розповісти про обмежений вплив президента на процеси в країні? Так?

 Ключова проблема в тому, що президент в ручному режимі керує країною. І керує хріново, тому що не можна все встигнути і замінити інститути собою. Навіть якщо ти найгеніальніший президент. А судячи з постійних хвалькуватих заяв, Петро Олексійович щиро в цьому впевнений…

У 2014 році Порошенко прийшов у владу без команди, а оскільки мало кому вірить, то вважає за краще оточувати себе людьми зручними, тобто нездатними приймати самостійні рішення. Оскільки рішення приймає він сам. По суті Петро Олексійович, як і Дональд Трамп, переніс в президентський кабінет логіку управління своїм бізнесом. Однак держава набагато масштабніше і воно вимагає делегування повноважень. Коли це не відбувається, то структура управління розсипається.

Тому для того, щоб отримати результат на президентських виборах, Порошенко домовляється з регіональними баронами на кшталт Кернеса або Труханова!!!

Бо його вертикаль влади слабка, тому що з самого першого року президент зробив ставку на договорняки з елітами, а не на відновлення керованості виконавчої вертикалі. Так працює олігархічний консенсус, який Петро Олексійович не поспішив розірвати. В рамках олігархічного консенсусу президент виступає в якості суверена, який балансує різні групи впливу, виступаючи в «якості першого серед рівних». Це по-суті феодальна влада, де особисті, сімейні, дружні інтереси, а не інститути визначають стійкість держави. При цьому корупція виступає як ключовий елемент, який скріплює всю цю систему. Корупція – є хребет цього монстра і якщо його прибрати, система розвалиться, оскільки функціонал йде перш за все через корупцію. Наша правляча еліта нічого не вміє робити без функції перерозподілу. Наявність важелів перерозподілу створює корупційну ренту, а рента – це базова мотивація еліт.
Розподіл обмежених ресурсів є базовою функцією, яку здійснюють стану вищого рівня – прокурори, судді, СБУшники, поліцейські, які в свою чергу, обслуговують стан олігархів. Всіх разом їх можна назвати титульними станами.

Тут логічно задатися питанням – а чим це все відрізняється від феодалізму? А нічим! Ага, у нас же децентралізація!

Це і є феодалізм, адаптуватися в XXI столітті. Різні соціально-економічні формації розрізняються відповідно до способу видобутку ренти – тобто, за рахунок чого одні мають більше інших. Феодалізм – це рента статусу (тобто, рента права), коли існують певні закриті привілейовані соціальні групи. У середньовіччі їх називають панами (феодалами), при соціалізмі – номенклатурою, в наших умовах – олігархами.
Обидва Майдану в Україні були проявами буржуазно-демократичної революції, коли існуючої станової системі кинула виклик формується буржуазія в особі аморфного середнього класу. Причому цей виклик був кинутий ще сто років тому – в 1917 році і до цих пір завдання звільнення від станових пут не була вирішена. 

Порошенко прийшов к влади на плечах бунтуючого среднього класу, який хотів більше свобод, щоб реалізувать свой потенціал. То ДЕ ці свободи? ЩО ми получили вместо них? Байдужий більшості Народу якийсь там Томос? Ми ще отримали за Порошенка різке зростання комунальних тарифів у 100-300%, що для простих людей важливіше за розпіарений порохоботами Томос!

За фактом Петро Олексійович спочатку повторив помилку Віктора Ющенка, коли замість того, щоб зробити ставку на посилення середнього класу як базової соціальної групи Майдану пішов на ситуативні союзи з олігархами, оскільки йому була потрібна швидка стабілізація. Це було виправдано в умовах колапсу держави навесні 2014 року, але ця тимчасова міра була далі конвертована в системну політику підтримки середнього класу. Навпаки, Порошенко продовжив політику Януковича, коли союз з супербагатими спирався на найбідніші верстви населення через покупку їх лояльності на виборах за допомогою субсидій або прямого підкупу.

Це призвело до того, що середній клас став масово тікати! Як визнає глава МЗС Павло Клімкін, з України йде 1 млн осіб на рік.

Ідуть найбільш активні і просунуті. Залишаються пасивні. Як наслідок, Україні загрожує демографічна колапс, коли третина робочої сили знаходиться постійно або тимчасово за кордоном, ще третина токсична, тому що нічого не виробляє (силовики, бюджетники у вигляді вчителів і лікарів, чиновники і непродуктивна частина офісного планктону) плюс, нарешті, третина продуктивна частина суспільства на якій тримаються ще 13 млн пенсіонерів і близько 7 млн ​​дітей. І саме ця остання частина залишає Україну. Демографія і міграцію створюють революційну ситуацію для всієї соціальної, економічної і політичної системи в Україні, оскільки не дозволяють більше підтримувати таку модель в стабільному стані.

 І ось на цьому тлі Петро Олексійович 5 років намагався вирішити 2 завдання.
З одного боку, президент намагається максимально сконцентрувати владу, не забуваючи свої бізнес-інтереси. До речі, це не дало йому можливість виконувати функцію Гаранта Конституції. Гарант ефективний, коли рівновіддалений від інших центрів впливу, але коли в тебе інтереси в машинобудуванні, кондитерській сфері, в енергетиці, медіа і багато де ще, то у тебе конфлікт інтересів.

З іншого боку, влада вислизає від Порошенка, бо коли в тебе немає авторитету і ти пересварився з усіма, то конфлікт інтересів з групами впливу визначає межі твоєї влади. Тому тобі ніхто не вірить і ти не можеш консолідувати відсутні 50%, щоб вести країну чітким курсом. Чіткий курс можливий тоді, коли і населення, і еліти довіряють державі і президенту, як надбудові, яка його вінчає. Однак рівень довіри населення до всіх ключових інститутів влади на рівень мінус 70% і вище.

 Більш того, ти навіть чіткий курс сформулювати не можеш, тому що оточив себе холуями, а сам все не встигаєш. Тому політика ведеться в режимі авралу, права рука не знає, що робить ліва і в підсумку, список елементарних кроків, що я описав у статті, які нам під силу було зробити (по силам, тому що це не просто слова, а за ними є розрахунки, ось, наприклад, з власного видобутку газу в Україні), виглядає фантастикою.
Ось так ми підійшли до фіналу – до президентських виборів 2019 року. З якою порядком Петро Олексійович йде в 2019 році? Ні, там нічого не залишилося від його виборчої програми 2014.

 І ось в якості альтернативи в фіналі президентського терміну нам підсовують магічні мантри про Томосі, які повинні замінити в принципі все те, що не було зроблено. А всі, хто не згодні або критично ставляться до мантрам з магічними брязкальцями оголошуються ворогами народу і п’ятою колоною. При цьому орда порохоботов розповсюджує у всіх паблік тези на кшталт цього:
Як что віберемо будь-якого кроме Порошенко, ми 100% получімо зміну політічного курсом країни. Нам знову перестануть довіряті західні партнери, а це кредити (Які треба брати щоб Боргі віддіваті Жуліні и Яника). Це підтримка Заходу, немного Зміни курс і тобі Вже НЕ довіряють, а значить и не допомогають. І прямо кажуть – Ідіть до Московії. Це інвестиції, якіх ніхто НЕ зроби, а враховуючі повну зношеність інфраструктурі, буде колапс, и тепло буде в тих хто купивши буржуйку и травні дрова. Це зброя від заходу, поперше, ніхто не дасть, а подрузі, вірішіть новообраній Головнокомандувачем замиритися з параші, и ми знову московськи раби на 100 років. Ось такі «веселі перспективи». І ще, Спробуйте реально наступіті на яйця якомусь «обраних» губернатору, и відразу почує «Путін введи війська!» І НЕ забувай что Президент відповідае только за армію и зовнішню політику. А все інше ВІН вімушеній проштовхуваті, бо більшість населення ще Мислі Радянська міркамі, что президент відповідальний ЗА ВСЕ В Країні.

Цікаво, чому Анатолій Гриценко змінить прозахідний курс? Все життя їм слідував, а тут раптом йому стукне розвернутися?

Або Володимир Зеленський, якщо допустити, як кажуть порохоботи, що він маріонетка олігарха Коломойського, який зіграв важливу роль в захисті південного сходу в 2014. Де логіка? Зеленський клоун? А хто тоді Парубій або народний депутат Олексій Гончаренко? І ще кілька десятків депутатів правлячої коаліції. У Зеленського немає команди? А у Порошенко вона була, коли він переміг у 2014 році? Що у нього взагалі було? Може бути наявність потужної команди змусило Порошенко поставити рулити КБ Антонов колишнього директора автосалону з Хмельницького? Камон, хлопці, логіка що менеджер успішного проекту «95 квартал» не здатний керувати державою з тієї ж опери, що це не здатний робити кондитер. Адже кондитер в логіці порохоботов виявився успішним? Чи як?

Юля? Юля буде обмежена в маневрі як і будь-який президент залежностями України від Заходу. І вже точно вона прекрасно розуміє з чим з яким протидією зіткнеться, якщо б їй прийшла в голову подружитися з Путіним. Тимошенко підтримала Томос, проти неї Росія ввела санкції, як і проти представників БПП і «Народного фронту», «Батьківщина» підтримала військовий стан. Звинувачення Тимошенко в роботі на Москву також смішні, оскільки за 5 років влада не змогла пред’явити жодних звинувачень щодо Тимошенко. Якщо для Порошенка Медведчук ок, то вже тим більше які проблеми з Тимошенко з якої зустрічаються всі лідери західного світу? Логіка? Ні, порохоботи не чули.

 Вже тим більше смішно говорити про те, що у Порошенка є якийсь там «унікальний прозахідний курс», враховуючи, що Україна зберегла всі базові залежності в енергетиці від РФіі. Товарообіг з Росією в 2017 році виріс на 25%. Ми як отримували, так і отримуємо російський газ (чомусь його називають європейським), російське ядерне паливо, а російські нафтопродукти займають 80% ринку. Так, потрібно визнати, що не можна позбутися такої залежності відразу, але це потрібно визнати і сказати вголос, а не розповідати байки, то ми позбулися російської залежності, а потім в жаху в березні 2018 року кричати, що Росія відключить газ. Якщо у нас немає залежності від російського газу, то нам має бути все одно в принципі, що там Кремль робить з газовою трубою. Але не все одно ж? Чому?

Нарешті, Петро Олексійович нічого не зробив, щоб пересаджати багатьох ключових інтересантів Росії. З Януковича знімаються санкції, Портнов відкрито приколюється над українською владою, Курченко веде бізнес в Україні, а про Віктора Медведчука, який «єдиний канал комунікації з Путіним» і купує канали та партії, використовуючи путінські нафтопродукти навіть не будемо говорити. Це вже просто пішло.

Отже, Порошенко не може побороти проросійські сили, не може побороти корупцію, тому що «він же демократ і обмежений в можливостях», але при цьому Захід нам довіряє? Це брехня!!!

На Заході вже відкрито говорять, і вустами послів, і топових лідерів, щоб українська влада зайнялася корупцією і реформами, а не плодила імітації начебто внесення в Конституцію про членство в НАТО і ЄС. І вже тим більше смішно, що -то чути «про радянських уявленнях про президента», коли під президента зганяють на релігійну тусня бюджетників в регіонах. Ось це реально смішно. Оскільки вся інформаційна вакханалія з Томос все більше нагадує радянські свята, тільки комсомольці порядком постаріли і замість червоних стягів бадьоро хапаються за хоругви і релігійні символи в компанії з кримінальними авторитетами. За ідеєю авторів цього шоу все це повинно було нас надихнути на приплив релігійності та патріотизму.

Чи дивно, що люди, які Порошенко підтримали в 2014 році плюються і відмовляються його підтримувати?

 Тоді нам (тим, хто не хоче бути холуями) залишається відповісти: Тоді йдіть на хрін зі своїми казками і не скаржтеся, що 31 березня ми вас прокатали і зробимо все по максимуму, щоб прокатати.

Бо ви вибрали шлях младороссов, де є хороший цар, якому заважають погані бояри. А для нас це точно не той шлях, який ми вибирали в 2014 році. Не потрібно нас лякати чиїмось злом (наприклад, що влада прийде «Юля», «клоун» або «полковник»), тому що ви по самі перетворилися в зло. Недалеке, жадібне, зациклена на владу і своєму маленькому інтерес зло.

І по факту, чим більше ви говорите, що країні загрожує зміна курсу, тим більше ви запевняєте нас в думці, що саме час, щоб цей сраний курс в нікуди реально змінився!…