Ціна імпортного газу за рік знизилася на третину, а тарифи на газ уряд досі не переглянув.
У квітні 2015-го газ для населення здорожчав у 3 – 7 разів. Обгрунтовуючи нові високі тарифи, уряд стверджував, що блакитного палива власного видобутку не вистачає, тому потрібно закуповувати дорогий імпортний.
Але якщо навесні минулого року за російський газ ми платили по 315 доларів за тисячу кубів, то у бюджет на цей рік Кабмін заклав ціну імпортованого палива на рівні 225 доларів. Тобто за рік газ, що ми закуповуємо за кордоном, подешевшав майже на третину. А фактична закупівельна ціна, як зізнались урядовці, – менша ніж 200 доларів.
Зважаючи на таке падіння цін, тарифи на газ для населення теж мали б бути оперативно переглянуті – у бік зменшення, зауважує газета “Експрес”.
Тоді чому цього не відбувається?
— Справді, вартість імпортного газу у 2015 році істотно зменшилася, на кінець року вона наближалася до 220 доларів за тисячу кубів, що мало би знайти своє відображення у тарифі для населення, – розповідає Максим Гольдарб, директор громадської організації “Публічний аудит”. – Але, на жаль, коригування ціни у бік зменшення уряд та НКРЕКП запланували наприкінці опалювального сезону, тобто у квітні.
— Скільки газу ми видобуваємо та скільки потрібно для потреб населення?
— Точну цифру споживання назвати неможливо, оскільки в Україні досі немає стовідсоткового обліку споживання газу та теплової енергії. Але, за нашими підрахунками, при забезпеченні обліку газу та тепла цей показник може бути наближений до 17 млрд. м3 (включаючи потреби на централізоване опалення).
За офіційними даними уряду (розпорядження КМУ N 410-р від 15.04.15), населення споживає 20,8 млрд. м3 газу, з яких 14 млрд. м3 споживає безпосередньо населення і ще 6,8 млрд. м3 потрібно на централізоване опалення та гарячу воду.При цьому видобувається в Україні, згідно з тим же розпорядженням КМУ, 19,5 млрд. м3 газу. Тобто, на всі потреби населення необхідно 20,8 млрд м3 газу. Фактично є 19,5 млрд. м3 газу власного видобутку, за офіційними даними не вистачає трохи більше як 1 млрд. м3.
Але є нюанс, який також можна побачити в тому ж таки розпорядженні КМУ. З 19,5 млрд. м3 газу видобутого в Україні,
населенню в 2015 році надано тільки 10,6 млрд. м3, решта газу віддається так званим інвесторам або олігархам за договорами про спільну діяльність. Також частина газу йде на технологічні витрати і втрати, реального обсягу яких не знає навіть уряд, який минулого року мав замовити проведення відповідного аудиту.
— Яка ціна газу власного видобутку? Народні депутати стверджують, що цей газ коштує від від 684 грн. до 1590 грн./тис. кубометрів…
— Виходячи із вартості газу власного видобутку та ціни імпортованого (у середньому 5000 гривень за тисячу кубів), газ для населення має коштувати не більше як 3500 – 3750 гривень за тисячу кубометрів з урахуванням витрат на видобуток,
транспортування і податків. Це справедлива ціна, враховуючи, що Україна має власний газ.
— Складається враження, що уряду невигідно знижувати ціни на газ для населення. Чому?
— Саме так. Адже кожне третє домогосподарство, за словами прем’єр-міністра, сьогодні має субсидію. 85 – 90% субсидійних коштів споживача йде безпосередньо з бюджету на рахунки надавачів послуг. Особливо великі суми через підвищення тарифів переказують газовим господарствам, за якими, як відомо, стоять олігархи. Тобто субсидія – не що інше як перекачування грошей в їхні кишені. Адже субсидії живими грошима населення не отримує,
кошти йдуть з державного бюджету на рахунки постачальників.
— А звідки гроші на субсидії з’являються у бюджеті?
— Тариф на газ для населення обтяжений рентою, за рахунок якої формуються кошти на виплату субсидій. У результаті ми маємо необгрунтовано завищений тариф на газ, з якого випливає тариф на тепло і гарячу воду.
Частина населення, яка ще не зовсім зубожіла і не має права на субсидії, оплачує комунальні послуги за завищеними тарифами, за рахунок чого уряд виплачує субсидії зубожілій частині населення. Крім того, населення масово не використовує призначені за субсидією куби. Тобто, гроші навіть за ці невикористані куби все одне йдуть надавачам послуг.
Враховуючи прогресуючу динаміку оформлення субсидій, якою так пишається пан Яценюк, можна констатувати, що кількість жебраків в нас зростає величезними темпами. Адже уряд запланував на 2016 рік понад 40 млрд. грн. на субсидії проти 24 млрд. у 2015 році.
У результаті такої політики та невелика частина населення, яка ще здатна оплачувати завищені тарифи, поступово перейде в категорію жебраків і поповнить чергу за субсидіями. Уряд обрав таку політику не тому, що так краще, а тому що так простіше. Не потрібно забирати газ в олігархів, не потрібно руйнувати напрацьовані корупційні схеми у сфері ЖКГ, не потрібно шукати ресурси для допомоги малозабезпеченим, а також – розвивати і нарощувати власний видобуток газу, адже можна газ імпортувати.
І останнє. Навіщо проводити справжні реформи, якщо можна просто підвищити в сім разів тариф і перекласти всі проблеми на населення, а потім по-панськи роздавати субсидії, які зібрали з того ж населення?! Ось така європейська реформа Яценюка.
