Весь світ визнає та шанує постать видатного українського митця, Пророка та Батька нації Тараса Григоровича Шевченко. В різних країнах світу стоять монументи геніальному письменнику, художнику, громадському та політичному діячеві, етнографу, фольклористу та поету, лірика якого зіграла ключову роль в пробудженні національної і соціальної свідомості українців, – пише i-vin.info.
Весь світ визнає та шанує постать видатного українського митця, Пророка та Батька нації Тараса Григоровича Шевченко. В різних країнах світу стоять монументи геніальному письменнику, художнику, громадському та політичному діячеві, етнографу, фольклористу та поету, лірика якого зіграла ключову роль в пробудженні національної і соціальної свідомості українців, – пише i-vin.info.
По всьому світу можна нарахувати більше 1000 пам’ятників Кобзареві. Це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі, якщо не враховувати вождів тоталітарного режиму і невідомих солдатів. На його честь названо населені пункти, площі, вулиці, бульвари, навчальні заклади, творчі та громадські об’єднання.
Вулиця ім. Тараса Шевченка в Нью-Йорку
У Вінницькій області на сьогодні встановлено понад 20 пам’ятників Шевченку. Разом з тим місто Вінниця – єдиний обласний центр в Україні, де все ще немає належного постаменту Кобзареві. Погруддя біля школи-гімназії №30, яка носить ім’я Тараса Шевченка, навряд чи може відтворити масштаби постаті українського генія.
Єдиний монумент Шевченку у Вінниці
Коли відбувалась реконструкція площі Театральної серед вінничан поширювалась думка, що площу реконструюють спеціально під пам’ятник Кобзареві. Люди до цієї думки звикли. Коли постало питання затвердження проекту мерія раптово перенесла місце встановлення постаменту на площу Музейну («апендицит» перед краєзнавчим та художнім музеями).
На місці позашляховика стоятиме (а точніше сидітиме) Шевченко
Вінницька влада вважає, що це саме те місце, де має стояти пам’ятник національній святині – Великому Шевченку. Напротивагу вінничани переконані, що Кобзар все-таки має стояти в самому «серці» міста – на площі Театральній.
Відтак визначення місця для пам’ятника Шевченку переросло на запекле протистояння між вінницькою громадою та мерією. Колишній міський голова Володимир Гройсман зайняв у ньому ключову та принципову позицію. Попри гучні протести, мітинги та пікети екс-мер від свого задуму відмовлятись не збирався. На компроміс з вінничанами він не йшов. Тож депутати міськради в сесійному порядку затвердили рішення про встановлення пам’ятника на площі Музейній, а згодом присвоїли їй відповідну назву – площа Тараса Шевченка. Де ж іще стояти пам’ятнику Шевченку, як не на однойменній площі?
Тоді ініціатором заміни місця нарекли художника-монументаліста, лауреата Державної премії ім. Шевченка, киянина Анатолія Гайдамаки, мовляв йому видніше де вінничанам поставити Кобзаря, – повідомляє i-vin.info.
– Я не бачу Шевченка на площі Театральна, серед полірованого граніту. Йому там не місце. До того ж сама назва площі дає привід для встановлення там скульптур та композицій на честь театральних діячів. Наприклад, поставте там Садовського, чи Лесю Українку, – переконаний Анатолій Гайдамака.
Та з огляду на одну деталь залучення в якості третьої сторони художника Гайдамаки видається не випадковим. Справа в тому, у 2006 році він був кандидатом в Народні депутати України від Блоку «Наша Україна» (№206 в списку). Звідси очевидно, що його добре знає Петро Порошенко, якого не менш добре знає Володимир Гройсман. Таким чином не виключено, що митця могли попросити «підіграти», адже проти творчого бачення художника важко шукати аргументи, – зазначає i-vin.info.
Тоді в ЗМІ тиражували фахові коментарі Анатолія Гайдамаки, в яких він намагався виправдати переміщення місця встановлення пам’ятника.
– Я не раз приїздив до Вінниці, і обійшов кожен закуток центральної частини міста. Найкраще місце – Музейна площа. Вона камерна, асоціюється з історією і водночас з мистецтвом. А Кобзар – це якраз знакова постать в історії України, митець, художник і поет, – розповідав журналістам Анатолій Гайдамака.
Крім лауреата Держпремії у міської влади був ще один аргумент. Мерія посилалась на громадські обговорення під час яких вінничани самі вирішили встановлювати пам’ятник близ музеїв. Проте деякі вінничани запевняють, що славнозвісні «громадські обговорення Гройсмана» – це насправді формальні зустрічі симпатиків екс-мера, які підтримують кожну його ініціативу і забезпечують так звану «громадську підтримку» усім його ідеям.
– Громадські обговорення відбуваються у мера в кабінеті. Він викликає людей до себе «на килим» і вони схвалюють все, що йому потрібно, – переконаний громадський активіст Віктор Маліновський.
Відтак не виключено, що бажання мерії перенести Шевченка на пл.Музейну підкріплені штучно створеними аргументами, а справжня причина відома лише колишньому міському голові. Разом з тим, ніхто не зміг протистояти владі, тож вчора, 4 березня скульптурну композицію з бронзовим Шевченком привезли і почали встановлювати, а на 9 березня заплановано її урочисте відкриття.
На цьому все могло закінчитись, але своє слово сказала революція. Головою Вінницької обласної ради став «рухівець» Сергій Свитко – активний прибічник ідеї «Шевченка на Театральній». Більше того, гучна полеміка за Кобзаря в серці міста протягом трьох місяців ведеться зі сцени Вінницького Євромайдану. Відтак міській владі знадобились сильніші аргументи.
Вже після призначення Володимира Гройсмана віце-прем’єр міністром України секретар міської ради Сергій Моргунов, якого Гройсман залишив за «старшого», скликав позачергову сесію, під час якої депутати приймають рішення про перейменування площі Театральна на площу Небесної Сотні. Таким чином створюючи безпрецедентний конфлікт інтересів. Зрозуміло, що Шевченко не може стояти на площі імені Небесної Сотні. Але Шевченко – святиня для української нації, разом з тим Небесна Сотня – не менша святиня. Не можливо рівняти, яка з них більш значима, а вінничанам все-таки пропонують це зробити.
– Гройсман хоче зіштовхнути лобами українців. Щоб ми всі пересварились хто для нас важливіший – Шевченко чи Небесна Сотня. Більшого цинізму я не бачив, – обурюється Віктор Маліновський.
Будучи вірним своєму фірмовому стилю екс-мер залучає третю сторону, яка не просто підтримує, а ініціює потрібні йому рішення. Цього разу в ролі ініціатора сотник Самооборони Майдану Андрій Бень. Від нього на ім’я Володимира Гройсмана надійшов лист з проханням встановити пам’ятник Небесній Сотні на площі Театральна у м. Вінниця.
«Інформаційна Вінниччина» розшукала сотника 14 сотні Андрія Беня, аби уточнити яке відношення він має до Вінниці і чому звернувся до Гройсмана з проханням встановити пам’ятник Небесній Сотні на місці де вінничани хочуть бачити Шевченка. Андрій розповів, що він львів’янин, до Вінниці не має жодного відношення і не знав про баталії навколо пам’ятника Шевченка.
– Самооборона Євромайдану дійсно зверталась з двома листами до керівництва усіх обласних центрів з ініціативою щодо встановлення пам’ятників Небесній Сотні на центральних площах та відповідного їх перейменування, але про жодну прив’язку до конкретних площ не йшлося. Це питання мали вирішувати на місцях, – повідомив Андрій Бень.
Пояснити чому в підписаному ним листі згадується площа Театральна Андрій не зміг. Разом з тим сотник 4 сотні (яку ще називають «вінницька») вінничанин Василь Любка каже, що позиція його побратимів єдина – пам’ятник Шевченку має стояти на площі Театральній.
– Безумовно пам’ятник Небесній Сотні має бути у всіх містах України і у Вінниці в тому числі, але не за рахунок пам’ятника Шевченку. На Театральній має стояти Шевченко. А ще ми будемо звертатись до міської влади, щоб у Вінниці з’явилась вулиця імені Максима Шимка, – наголосив Василь Любка.
Пояснити позицію екс-мера можна хібащо його боязню втратити «залізну» впливовість на процеси, що відбуваються в місті. Принаймні про це свідчить його небажання йти на компроміс з громадою. Шкода, що на почуттях українців до їхніх національних святинь намагаються маніпулювати…
АВТОР: i-vin.info
