в черговий раз доведеться миритись з «мерськими» примхами, не зважаючи на свій біль і сльози!
хоче і не буде.
За два тижні до навчального року мерія вирішила «перекроїти», чи то пак реорганізувати, 3 місцеві школи (загальноосвітні школи № 10 та №25 і школу-гімназію №1).
Таким чином уже с 1 вересня цього року, 25 школа перетворюється на спеціалізовану початкову з поглибленим вивченням іноземних мов. Сюди перейдуть на навчання учні початкових класів з школи гімназії №1. Натомість старші класи з 25 школи, разом зі своїми викладачами перейдуть в 10 школу.
Батькам та учням про такі радикальні зміни повідомили лише 16 серпня, чим і порушили їхні права. Ясна річ, з такими різкими і як завжди невчасними змінами, мало хто погодився. Школярі плачуть, бо не хочуть покидати стіни рідної школи; їхні батьки обурюються, адже вибирали школу для своїх дітей за критеріями, які їм зручні: місце розташування, вчительський колектив.
19 серпня батьки вийшли до міської ради на пікет й кажуть, що зберуться ще й 23, бо якраз тоді на сесії міськради буде прийматись рішення з приводу шкіл.
Чималі батьківські кошти вкладені в ремонт та оснащення шкіл. Мати 11-річного Артема зі школи №25, Олена Ігорівна скаржиться: «Хіба нас хтось запитував? Ну як так безсовісно можна було з нами вчинити? Ми щорічно збирали кошти на ремонт класів, закуповлювали потрібні книги – все для блага наших дітей, а тепер нас переселяють в школу №10, де ремонтами навіть не пахне. І що нам тепер знову скидатися на нові меблі чи може мені хтось віддасть вікна з 25 школи, які ми купували? Повний абсурд! Мій малий в розпачі. Цікаво чи погодився б наш «високоповажний» мер, щоб його дитиною так «колотили»?
Школярки, що цього річ перейшли в 11-ий клас, не приховуючи не вдоволення запитували мера Володимира Гройсмана, чим він думав, коли приймав такі рішення? На що, той як завжди заявив: «я вас не підведу».
Ай справді, коли аналізуєш всю ситуацію, то розумієш, що «мерський» колектив думав точно не головою, коли позбавляв дітей права вибору і можливості залишитись в тій школі, до якої вони звикли.
«От ми сьогодні пікетуємо, обурюємось, а толку бачу з цього всього не буде – розповідає Леся, син якої навчається в 4 класі 25 школи. – Вже був досвід з пікетами через транспортну реформу і ринок, і що в результаті – мер все одно зробив так, як він того хотів. Він ходить нам по головах і не зважає на нашу думку. Гройсман не повідомив нас спеціально про цю реорганізацію, бо знав, що вже надто пізно буде переводити дитину в якусь іншу, більшу зручну, чим нам пропонують, школу. Всі класи вже давно набрані. А нас просто поставили перед фактом. Моїй дитині до школи – 4 хвилини йти, а тепер треба буде добиратись цілих 40 хвилин. Хто враховує те, що дітям прийдеться на годину раніше прокидатись? А місце розташування 10 школи? Вона ж фактично в лісі, а там ще й річка недалеко… Це ж діти, хто вслідкує за ними? Хто гарантуватиме їхню безпеку, може мер? В тому лісі завжди шприців повно, там наркомани ошиваються, а ми туди змушені своїх дітей переводити».
«Наші вчителі всі залякані, їх попередили – якщо вони будуть протестувати, то залишаться без роботи, – ділиться враженнями Ігор Станіславович, батько восьмикласниці з 25 школи. – Вони теж проти цієї маячні, але бояться виступати. Наш директор спочатку намагався вступитись за нашу школу, кажуть його звільнили, а на його місце вже призначили заучку з ліцею, яка, ніби чи то кума, чи то якась родичка Гройсмана. До речі, вона вже ходить по нашій школі й приймає класи. А яке вона має право це робити, якщо рішення остаточно ще не прийняте? От вам й порядки»
Батьки з школи-ліцею теж зляться, кажуть, що не потрібно було стільки набирати дітей, щоб вчити їх в три зміни, а потім розкидати по інших школах.
На це зауваження, швидко знайшлася відповідь у батька з школи №25: «а там просто хабарі по 500 доларів за дитину дають, от вони й набирали стільки, скільки було бажаючих».
На пікеті Володимир Гройсман пообіцяв автобуси, якими діти будуть їздити до нової школи. А ще заявив: «на сесію ви зможете представити свої пропозиції, наприклад, нашим дітям для зручного навчання на новому місці потрібно те то й те то, але так як раніше було – вже точно не буде».
Ось так, там в черговий раз доведеться миритись з «мерськими» примхами, не зважаючи на свій біль і сльози!
