Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив, що президент повинен відправити під слідство людей, які створювали «таємні в’язниці» СБУ, оскільки цей скандал завдав великої шкоди іміджу країни.
Начальник апарату глави Служби безпеки України Олександр Ткачук категорично заперечує існування «таємних в’язниць» СБУ. Для зняття «всіх інсинуацій і домислів» в спецслужбі готові допустити правозахисників, експертів місії ООН в усі приміщення СБУ, де можуть перебувати затримані.
Нову інформацію про нібито існуючі секретні в’язниці Служби безпеки опублікували дві правозахисні організації: Human Rights Watch і Amnesty International. Члени організації стверджують, що завдяки оприлюдненню доповіді про катування затриманих з харківського управління СБУ були випущені 13 осіб, в тому числі одна жінка.
Уже на початку вересня делегація підкомітету ООН з питань запобігання катуванням прибуде в Україну. В СБУ вже підписані документи для відвідування експертами не тільки слідчих ізоляторів, а й усіх підвідомчих приміщень, щоб перевірити умови утримання ув’язнених.
Чи існують в Україні таємні в’язниці, в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснив політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Практика в’язниць при спецслужбах поширена в усьому світі. В Україні можуть існувати закриті для громадськості місця утримання під вартою?
– На жаль, практика роботи міжнародних правозахисних організацій, міжнародних органів підтверджує, що в Україні теж існують місця незаконного утримання людей, де ці вони затримуються без будь-якої юридичної санкції, поза рамками правого процесу, без надання відповідних механізмів юридичного захисту, адвокатів, доступу родичів і т.д.
Скандал, який сьогодні розгорається в зв’язку з висновками Human Rights Watch і Amnesty International, почався вже давно. У травні 2016 року спеціальний підкомітет ООН з питання захисту від катувань намагався відвідати частина таких в’язниць, місць незаконного змісту на сході України, проте отримав відмову. Після того було кілька публікацій західних ЗМІ про те, що в Україні існують таємні в’язниці. За висновками Amnesty International, деяких з людей тримали рік і більше в цих в’язницях без будь-якого правового статусу. Звичайно, нинішня ситуація виступить в ролі дискредитатору України. Ми бачимо, що інформаційне поле створюється дуже негативне для України, і мені здається, що ключовим завданням сьогодні є максимальна прозорість і відкритість цього процесу. Інакше ми втратимо міжнародну підтримку.
Хто може міститися в цих в’язницях? Резерв для обміну полонених в зоні АТО?
– Це і «обмінний фонд», як називають на сленгу військових спецслужб тих людей, яких використовують для обміну військовополоненими, це і політичні опоненти влади. Мені здається, що частина людей, які потрапили туди, є навіть не опонентами влади, це просто люди, яких вирішили пограбувати, люди, які можуть мати контроль над тими чи іншими економічними активами. Тобто ситуація «свавілля», яка створюється в цих закладах, може привести до того, що «клієнтом» такого закладу може стати будь-який громадянин, який вступив в конфлікт з представниками будь-яких спецслужб або до якого проявляють інтерес ці представники.
Це не перший випадок, коли Харківське управління СБУ виявляється в центрі скандалу. Чому саме це управління?
– Воно одне з найближчих до лінії фронту. Відповідно, контроль українських правозахисних організацій, інститутів громадянського суспільства над місцями висновків є найнижчим, і цей контроль знаходиться під тиском воєнізованих загонів, спецслужб. Я думаю, що така ж ситуація по всій лінії фронту: в кожному великому місті на Сході в тій чи іншій мірі можуть перебувати такого роду закладу, де незаконним чином утримуються люди. Неодноразово говорилося про те, що під час активної фази бойових дій в 2014-2015 роках кожен добровольчий батальйон мав свій «обмінний фонд», свою яму з метою обміну на своїх військовополонених. Звичайно, ця ситуація може мати важкі наслідки для України в цілому і для українських керівників.
Які конкретно це можуть бути наслідки?
– Перші наслідки очевидні – інформаційні. Ми називаємо ту владу, яка де факто в Луганську, Донецьку, терористами, ми називаємо їх людьми, які вийшли за будь-які норми права в правилах ведення війни, але в той же час це міжнародна звинувачення в значній мірі послаблює позицію України. Воно ставить Україну на один рівень з владою Донецька і Луганська. Я думаю, що ці важкі звинувачення можуть стати причиною не тільки українських, а й міжнародних розслідувань щодо тих чи інших осіб і подальшого їхнього засудження, висунення звинувачень у військових злочинах, як було у випадку з подіями на Балканах, тобто це дуже довгограючий процес. Через кілька років після зміни влади деякі представники українських спецслужб можуть виявитися в статусі підозрюваних в рамках міжнародних розслідувань за ті чи інші зловживання, оскільки частина людей, які перебували в цих в’язницях незаконних, говорять про те, що будуть подавати позови, в тому числі і в міжнародні суди.
Як самі правозахисники потрапили в ці в’язниці?
– Я думаю, тут елемент корупції певний. Все ж родичі, адвокати намагалися знайти своїх людей, клієнтів, і вони в тій чи іншій мірі корумпували, швидше за все, співробітників спецслужб, таким чином отримуючи інформацію про знаходження цих людей. Я не думаю, що це схоже на цілеспрямований «злив». Так, це в якійсь мірі вигідно опонентам нинішньої України, але в той же час, мені здається, це б’є по іміджу керівників спецслужб. Сьогодні багато керівників СБУ та інших органів, якщо вони причетні до захоплення цих людей, можуть виявитися в дуже делікатному становищі і їхній статус досить швидко може помінятися. Іміджу України завдано великої шкоди, і для того, щоб виправити ситуацію, мені здається, президент найближчим часом повинен втрутитися, як мінімум, відправити під слідство тих людей, які створювали ці таємні в’язниці. Інакше цей іміджевий шкоди буде посилений, а інформаційна дискредитація України буде поширюватися далі.
Якщо буде доведено, що застосовувалися тортури, що загрожує СБУ?
– Це все можна розглядати як елемент внутрішньої конкуренції між правоохоронними органами. Я думаю, що держава буде намагатися максимально зберегти нинішню конфігурацію спецслужби, максимально захистити честь мундира, не допустити, щоб це брудна білизна було винесено на загальне обговорення. Але в той же час цього уникнути вже не вдалося. Мені здається, єдиний спосіб сьогодні – це чесно визнати цю ситуацію і якимось чином покарати винних, пояснити, чому така ситуація склалася, компенсувати людям моральну, матеріальну та фізичну шкоду, показати, що ми правова держава.
Нагадаємо, дослідник з прав людини Amnesty International Красимир Янков повідомив, що згідно з даними, зібраними разом з Human Rights Watch 16 людей перебували в секретній в’язниці на території управління СБУ в Харкові, але в Службі заявили, що ніколи не затримували людей таємно, і такої в’язниці в Харкові не існує взагалі.
