Блоги Більшість українців – за межею бідності, а пенсіонери вмирають від голоду!

Більшість українців – за межею бідності, а пенсіонери вмирають від голоду!

753
0

Ще два роки тому середня зарплата українців складала 275 американських доларів. Тепер вона не дотягує і до 100 доларів.

Як прожити сім’ям з дітьми, пенсіонерам та малозабезпеченим?

Влада захоплюється фантазіями на тему реформ і абсолютно не цікавиться, як жити українцям у стані постійних економічних “експериментів”, від яких з кожним днем ​​стає тільки гірше.

У запалі боротьби з численними “агресорами” влада забулась про свої ключові функції, – забезпечувати своїй громаді максимум достатку і усувати поточні недоліки управління.

І не можна все списувати на війну!

Сьогодні все більше українців згадають з теплом і ностальгією як жилось у 2013 році.

Насправді тоді жилось не так-то й добре. Просто два роки неситого життя в ситуації від поганого до гіршого, змушують нас думати про погане як про щось світле й стабільне.

Менш ніж за півтора року, з квітня 2014 по червень 2015 року, доходи громадян щомісяця перевіряються “на міцність”.

За цей час пройшло дві хвилі підвищення вартості комунальних послуг та газу для населення, 300% девальвації гривні і майже 60% інфляції.

До чого це вже призвело? Борги на комунальні послуги зростають, витрати населення в основному зводяться до покупки продуктів харчування, а лікування, туризм та розваги стають недозволеною розкішшю.

В той же час, ні президент України Петро Порошенко, ні прем’єр Арсеній Яценюк, ні спікер Володимир Гройсман – ніхто й досі не висловлює публічної занепокоєності проблемою низьких соціальних стандартів, ніхто не закликає переглянути їх або створити умови для їх поступового підвищення.

За підрахунками аналітиків, середньому українцеві потрібно зараз заробляти не менше 6000 гривень, щоб дозволити собі витрати на рівні доходів 2013 року.

Тільки за останні півроку населення збідніло більше ніж на 35%, так як доходи скоротилися, а витрати зросли. Третина українців опинилися бідними через девальвацію: при нинішньому рівні доходів більшість населення України живе у злиднях, а пенсіонери перебувають у стані повільної смерті від голоду. Порівняно з 2013 роком ми живемо в три рази гірше.

Якщо доходи скоротилися, а витрати зросли, це означає, що люди” проїдають “накопичення. Але накопичення мають властивість закінчуватися без нових доходів. В Україні всі працюючі живуть за межею бідності. Рівень їх доходів і споживання менше 17 доларів на день. За рідкісним винятком, практично всі пенсіонери живуть за межею абсолютної бідності, менше 5 доларів споживання в день. Це означає, що вони вмирають від голоду, тільки повільно. Якщо їм не вистачає навіть на їжу, то про які видатки на щось ще може йти мова?

Якщо взяти середню пенсію в 1,5 тисячі гривень, то в перерахунку це вийде 60 доларів, і пенсіонери живуть на два долари в день.

А уряд лише обіцяє збільшення мінімальної зарплати аж на 140 гривень, а пенсії – аж на 80 гривень, та й то тільки  з 1 грудня 2015 року.

Однак чи відбудеться навіть це мізерне підвищення? Бо популістів у парламенті – 100%.

От тільки є сумніви, що МВФ навряд чи позитивно оцінить такий нестримний “популізм”, і не виключено, що замість підвищення пенсії і зарплати українців будуть ще урізані.

Ніхто не думає також про молоді сім’ї, де є діти. Адже в таких сім’ях крім традиційних витрат на харчування та ЖКГ є ще потреба щорічного оздоровлення дітей та банальна необхідність з року в рік оновлювати гардероб підростаючого покоління, а потім – купувати підручники і витрачатися на школу. Про найменших, новонароджених, уряд “подбав” ще рік тому, коли скасував виплату допомоги по догляду за дитиною і зрівняв виплати на народження дитини.

Влада економила на новонароджених аби заощаджені кошти пішли  «на соціальний захист найбільш вразливих категорій громадян». Однак інші пільговики ніяких надбавок не побачили.

Неповні два роки продемонстрували не лише невміння влади управляти державою, а й повне небажання робити це. Державне управління – це не тільки хорове виконання гімну і протистояння “з Путіним”. Це – щоденна робота з поліпшення життя кожного громадянина в країні. Але це може бути де завгодно, тільки не в Україні.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я