Суд наклав арешт на 80 об’єктів нерухомості у різних регіонах України, які належали профспілковим організаціям та незаконно продані приватним власникам.
Слідство стверджує, що з 1992 року і по сьогодні чиновники Федерації професійних спілок та підконтрольних Федерації приватних акціонерних товариств, за попередньою змовою групою осіб, оформляли відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів.
Серед об’єктів:
готелі «Турист» та «Дружба» у Києві;
санаторії «Жовтень» у Кончі-Заспі;
“Куяльник” в Одесі;
“Моршинський” у Львівській області;
«Поляна» на Закарпатті;
спортивні комплекси, у тому числі будівля, в якій розташований Kyiv Sport Club.
У рамках спільного розслідування із СБУ було встановлено, що починаючи з 1992 року співробітники Федерації профоб’єднань України та підконтрольних їй акціонерних товариств оформляли відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших держкомплексів.
Майно передано Нацагентству з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
У 2012 році Мінекономрозвитку вийшло з пропозицією визнати державним все майно, яке перебувало у громадських об’єднань (організацій) станом на 24 серпня 1991 року.
Цьому передувало 35 кримінальних справ та 147 позовів щодо повернення 45 об’єктів та земельних ділянок площею понад 34 га, незаконно виведених профспілками з державної власності.
1994 року нині покійна екс-глава Фонду держмайна Валентина Семенюк із трибуни Верховної Ради говорила, що приватизація в Україні відбувається без створення законодавчого поля та правил гри.
На сьогоднішній день найбільш відомими прикладами реприватизації в Україні були повернення до держвласності ВАТ «Криворіжсталь», ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ), ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод».
І хоча йдеться про повернення державі в управління вказаних об’єктів, проте поняття «реприватизація» у законодавстві України немає.
Так, результати приватизації можуть бути переглянуті згідно з чинним законодавством України. У Законі «Про приватизацію державного майна» передбачається можливість та порядок повернення приватизованого майна державі, причому цей процес прямо не називається «реприватизацією».
Відповідно до частини 5 статті 27 Закону, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірваний або визнаний недійсним за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, у встановлені строки.
Частиною 6 статті 29 Закону передбачено, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації чи прав покупців є основою визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.
Приватизоване майно можна повернути державі примусово лише у судовому порядку.
