На голову Економіка 6 тез Френсіса Фукуями про Україну, Росію і майбутнє

6 тез Френсіса Фукуями про Україну, Росію і майбутнє

73
0

 Френсіс Фукуяма – впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист. Він автор легендарної книги "Кінець історії", викладач Стенфордського Університету, у 2005 році увійшов до Списку глобальних інтелектуалів світу

 Френсіс Фукуяма – впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист. Він автор легендарної книги "Кінець історії", викладач Стенфордського Університету, у 2005 році увійшов до Списку глобальних інтелектуалів світу


 

 

 

Френсіс Фукуяма уважно стежить за подіями в Україні ще з часів Помаранчевої революції. У вересні минулого року він був у Києві і під час однієї зі своїх лекцій з глибоким розчаруванням говорив про провал демократичних перетворень в Україні, наслідком яких стало президентство Віктора Януковича. Це було за два місяці до Євромайдану. Що він думає тепер про Україну, які кроки їй варто робити на шляху до демократії, яка доля чекає на Росію і світ у довготривалій перспективі розповів він в інтерв’ю Українській правді.

 

1. Про те, як українці здивували світ. "Я був вражений тим, що громадянське суспільство в Україні не здалося після провалу Помаранчевої революції. Ви зберегли і посилили свою здатність до самоорганізації і тиску на владу. Люди в країні не втратили прагнення до кращої влади. Це нескінченно важливо, тому що ви не можете мати демократію, якщо люди не хочуть демократії. І це бажання, в тому числі означає готовність виходити на вулиці, ризикувати життям і вимагати змін.

Українці один раз вже здивували світ своїм прагненням змін в 2004 році, а коли трапився провал, вони здивували світ ще раз в 2014 році. В цьому сенсі, це величезний потенціал, який тепер потрібно направити на те, щоб змусити чиновників і політиків працювати як єдина політична система".

 

2. Як Україні отримати успішну владу? "Вам потрібно перейти від критики влади і зсередини змусити владу керувати країною. Це дуже важливий момент, тому що ви не можете робити все, залишаючись виключно в громадянському суспільстві. Громадянське суспільство може бути сторожовим собакою, може змусити уряд бути підзвітним, але не може управляти країною. Я впевнений, що для цього активісти громадянського суспільства повинні зробити цей крок і стати інсайдерами.

 

Ви повинні піти в політику. Ви повинні бути готові, що ваші руки будуть брудними, що ви будете змушені йти на компроміси і робити багато речей, які роблять люди у всіх урядах у всьому світі.

Я розумію, що у громадянського суспільства існує стійка думка, що всі політики погані, що уряд поганий, і ми єдині, хто повинен дотримуватися нашої чистоти, щоб наглядати за ними. Але з таким підходом ви ніколи не отримаєте успішний уряд. І якщо є люди, які хочуть щось змінити, вони повинні піти в політику і зробити це самі".

 

3. Про якість управління країною. "Головне питання нового керівництва країни – це ефективне, прозоре і зрозуміле управління з одного боку, і позбавлення від корупції з іншого. І зараз для мене очевидно, що якщо якість управління країною в Україні не відповідатиме вимогам очікуванням людей, це призведе до чергового занепаду, який тепер вже може виявитися критичним".

 

4. Про довгострокові перспективи Путіна. "Я впевнений, що всупереч усьому Путін не хоче перетворитися на недоторканного правителя, до якого б ставилися, так як до Північної Кореї або Ірану. Це означає, що в якійсь мірі поведінка Путіна буде залежати від Європейського союзу і США. І зараз світове співтовариство робить все можливе, щоб нинішнє становище обходилося йому дорого. В цьому сенсі санкції можуть виявитися ефективними, щоб змусити його, скажімо так, вести себе краще.

Я думаю, що в далекостроковій перспективі Путін слабкий, і він сам це розуміє. У Росії одномірна економіка, прив’язана до нафти. З урахуванням сланцевої революції, російські енергоносії втратять монополії. А економічних можливостей диверсифікувати ці ризики в країні немає. І є вже багато ознак того, що люди рано чи пізно усвідомлять, що країна управляється групою корумпованих клептократів".

 

5. 3 умови для здійснення демократії. "Я не можу сказати, що всі форми демократії рівні і однаково хороші. В одних країнах президентська модель держави, в інших – парламентська республіка, одні країни – бідні, інші – багаті. Але існують базові вимоги, необхідні для становлення сучасної демократії, що не залежать від культури, менталітету чи національних традицій. Для здійснення демократії необхідна наявність трьох базових умов.

По-перше, має бути держава, яка може використовувати владу, зберігати мир і забезпечувати виконання законів. Але ця влада має бути обмежена другим інститутом – верховенством закону, який визначають правила застосування влади. І третє – повинен існувати механізм підзвітності, який дозволяє переконатися, що влада і держава діють в інтересах усього суспільства, а не окремих зацікавлених керівників.

І якщо виходити з цих стандартів, очевидно, що в Росії є лише деякі ознаки демократії. У них порівняно сильна держава, є вибори. … Але я думаю, що більша частина еліти російської влади не керується законом. Вони діють без оглядки на обмеження влади. І те, як вони контролюють медіа та політичну опозицію, не дозволяє здійснювати підзвітність влади".

 

6. Яке суспільство є більш успішним? "Успіх у даному випадку – це не тільки економічне зростання або стабільність. Адже наявність їжі або житла – це всього лише базові необхідні умови для існування.

Успішність – це в першу чергу питання можливості людини повноцінно розвиватися і реалізовуватися в тому чи іншому суспільстві. Чи є у неї свобода вибору робити те, що вона вважає для себе важливим і потрібним.

І ще один важливий момент – це стійкість. Багато країн виглядають успішними протягом десятиліть або навіть більше. Але справжні проблеми суспільства, які не видно з першого погляду, зрештою, призводять до занепаду. Я думаю, це те, що трапилося з комунізмом. Адже він виглядав надзвичайно сильним і стійким, але сама система була нездатна до економічної модернізації.

 

І я думаю, що те ж саме можна сказати і про систему пана Путіна, яка багато в чому тримається на енергоресурсах, без яких Росія виглядала б набагато менш успішною. І очевидно, що монополія енергоресурсів закінчиться, з’являться альтернативні джерела енергії і це поміняє всю карту світової економіки і торгівлі.

І Росія вже не матиме таких переваг, тому що вона не створила різноманітну і інтегровану економіку, яка може взаємодіяти з міжнародною економікою".

 

Джерело: tvoemisto
 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я