На голову Uncategorized Страсбурзький суд слухав справу “Україна проти Росiї” щодо Криму

Страсбурзький суд слухав справу “Україна проти Росiї” щодо Криму

50
0

У Страсбурзi вiдбулися першi слухання з приводу позову України до Росiї через порушення прав людини в анексованому Криму!

Головна палата Європейського суду з прав людини у Страсбурзi у середу, 11 вересня, була заповненою до останного мiсця. Цього дня суд почав слухати справу “Україна проти Росiї” за позовом, який Київ подав ще в березнi 2014 року.

Straßburg Europäischer Gerichtshof (picture-alliance/Winfried Rothermel)

Вiдтодi минуло вже понад п’ять рокiв, однак оглядачi зазначають, що для розгляду таких мiждержавних справ це порiвняно недовгий термiн. Суд уже має досвiд розгляду мiждержавних справ на прикладi “Грузiя проти Росiї” або “Кiпр проти Туреччини”. Однак кожна така справа унiкальна i має свої особливостi.

Суть справи

Україна звинувачує Росiю у порушеннi низки статей Конвенцiї про захист прав людини й основоположних свобод. Це стосуєтся права на життя, свободу слова та пересування. Росiя всi звинувачення вiдкидає.

Суперечка наявна навіть щодо термінів. Так, Україна твердить, що Росія де-факто окупувала півострів ще 27 лютого 2014 року. У Москві ж кажуть, що до 18 березня 2014 року в Криму ще діяли українські закони. До того ж, як заявив у коментарi DW заступник мiнiстра юстицiї РФ Михайло Гальперiн, анексiя Криму, або, як вiн висловився, “входження Криму до складу Росiї”, не вiдноситься до компетенцiї ЄСПЛ.

Саме в цьому i полягав лейтмотив сьогоднiшнiх слухань: обидвi сторони намагалися переконати колегiю у складi 21-го суддi у цілковито протилежному. Хоча російській стороні, що перебуває під міжнародними санкціями за незаконну анексію українського півострова, аргументація давалася помітно важче, ніж українській юридичній команді.

Аргументи російської сторони

Першою слово отримала росiйська сторона: Михайло Гальперiн та британський адвокат, що представляє інтереси російської держави, Майкл Свейнстон лише повторили заяви, які кремлівські представники робили вже й раніше: Росiя перебрала на себе юрисдикцiю у Криму лише 18 березня 2014 року, новий “післямайданний” уряд у Києвi був нелегiтимним, присутнiсть росiйських вiйськ у Криму не порушувала великого російсько-українського договору про дружбу від 1997 року і кількісно не перевищувала дозволене договором та допомогла “запобiгти насильству”. Нового судді не почули – ці меседжі старанно відтворювали офіційну російську лінію усіх останніх п’яти років. Гальперiн та англiйський адвокат  неодноразово підкреслювали, що “кейс” України “полiтично мотивований” і “пропагандистький”.

Щодо задокументованих правозахисниками випадкiв переслiдування українських та кримськотатарських активiстiв пiсля анексiї, росiйська сторона переконувала в “слабких доказах” та голослiвностi таких тверджень і наполягала, що подiбна адмiнiстративна практика вiдсутня, тобто такi випадки аж нiяк не носять системного характеру. Хоча численні звіти міжнародних правозахисних організацій вказують на зворотне.

Аргументи української сторони

Натомiсть представники української сторони – заступник мiнiстра юстицiї України Iван Лiщина, який, до речі, з 13 вересня звільнений з посади, та британський адвокат української держави Бен Еммерсон – доводили цiлком протилежне – росiйська анексiя Криму призвела до значного погiршення ситуацiї з правами людини на пiвостровi. Документальнi свiдчення цьому подають не лише численнi мiжнароднi правозахиснi органiзацiї, але й найавторитетніша твердиня у цій царині – Управлiння Верховного комiсара ООН з прав людини.

Від порушень прав людини захоплених у Криму українських моряків до підтримки тероризму – перелік претензій та позовів Києва проти Москви збільшується. DW підсумувало найважливіші з них. (08.01.2019)

Подібні оцінки мiстяться i в багатьох звiтах Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що розташована тут же, у Страсбурзі. “Я дуже би здивувався, якби суд не взяв би справу до розгляду. Очiкую успiшного результату”, – з оптимізмом сказав у коментарі DW Еммерсон по закінченні слухань і назвав усi аргументи, озвученi росiйською стороною, “непереконливими”.

Запитання від суддів

Пiсля детального викладення позицiй та аргументiв суддi мали можливiсть поставити запитання сторонам. Першим скористався цим правом чеський суддя Алеш Пейчал. Він поцiкавився, яким мiг би бути компромiс мiж сторонами. “Ми знаємо з історії, що будь-які конфлікти між державами мають завершуватися компромісом. Чи готові ви на компроміс і до якої міри, а якщо ні, то чому?”, – запитав він.

Представник росiйської сторони Свейнстон відповів, що зла Москва “цiнує останнi покращення” у вiдносинах з Києвом, маючи на увазi обмiн полоненими. Водночас Бен Еммерсон був категоричним – вiн нагадав про необхiднiсть вiдновлення українського суверенiтету над захопленим Кримом!

Тепер м’яч, як кажуть, на боці суду. Однак у коментарі DW по завершенні слухань Іван Ліщина спрогнозував, що на рішення не доведеться чекати довго. “Можна сподiватися, що упродовж 6-12 мiсяцiв буде рiшення щодо прийнятностi для розгляду. Тут досить просте завдання стоїть перед судом”, – підсумував Ліщина.

 

  • Автор Дмитро Каневський