Економіка Економічні підсумки року

Економічні підсумки року

240
0

ВВП України серйозно обвалився через війну, проте нам вдалося уникнути дефолту. Проаналізуємо головні економічні показники року.

За результатами року економічні показники країни через розв’язане Росією повномасштабне вторгнення невтішні. Проте країні вдалося втриматися на плаву: уникнути банкрутства.

ВВП гірше, ніж в “лихі 90-ті”

Точної цифри падіння ВВП поки що немає. Проте за різними підрахунками через війну з Росією воно становитиме від 30 до 35%. “Десь наші оцінки збігаються з оцінками міжнародних партнерів. Орієнтовно втрати валового внутрішнього продукту будуть 33-35%”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Наразі це найбільше просідання за всю історію незалежної України. Навіть у “лихі 90-ті” ситуація була трохи кращою. Найбільше падіння було зафіксовано в 1994 р. – 22,8%.

Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” каже, що цього року в Україні зафіксовано історичний антирекорд щодо падіння ВВП. Ситуацію можна порівняти лише з 90-ми роками минулого сторіччя, коли відбулася структурна трансформація планової економіки в ринкову.

“Якщо починати відлік з середини 90-х років, коли закінчився перехід до ринкової економіки, то зараз маємо рекордне падіння. Навіть під час світової кризи 2008 р. та війни на Донбасі у 2014 р. глибина падіння була значно меншою”, – каже експерт.

Водночас все могло бути значно гірше. Перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що падіння ВВП за підсумками року складе 32%, а не 50%, як прогнозували після початку повномасштабного вторгнення.

“За результатами 2022 р. ми маємо набагато більш оптимістичні прогнози падіння економіки, ніж передбачалось в кінці лютого – не більше 32%”, – сказала вона.

Рекордний дефіцит бюджету

Крім рекордного просідання ВВП маємо ще й рекордний дефіцит бюджету. За підсумками січня-листопада цього року він перевищив 807,5 млрд грн.

О. Кущ каже, що насправді цифра ще гірша, ніж та, яку озвучено офіційно.

“Треба враховувати, що дефіцит бюджету, який називає Мінфін – це лише бухгалтерський облік. За методологією бюджетної класифікації безкоштовні гранти, які дають західні партнери, та деякі види довгострокових кредитів, наприклад, від МВФ включаються до доходів бюджету, таким чином виходить, що бухгалтерський дефіцит бюджету значно нижчий реального і саме його показують звіти Мінфіну”, – каже експерт.

Тож, за словами експерта, у нас кожну другу гривню не зароблено. Це не податкові, не фіскальні кошти, це або емісійне джерело, або джерело залучене від західних партнерів. Такої ситуації в нас ще ніколи не було.

Резерви – в нормі

А ось показники золотовалютних запасів за підсумками року в нормі.

На 1 грудня поточного року, за даними НБУ, ЗВР становили 27 951,4 млн дол., тоді як в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну – 24 лютого 2022 р. вони були 27 422,2 млн дол. Таким чином сьогоднішні резерви перевищили довоєнний рівень.

“У листопаді резерви зросли на 10,7% завдяки ритмічним надходженням міжнародної допомоги, меншим обсягам чистого продажу валюти НБУ та помірним борговим виплатам країни в іноземній валюті”, – пояснили у регулятора.

За словами Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) рівень міжнародних резервів України зараз вищий, ніж наприкінці 2019 р., коли не було війни.

Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що допомогло підвищенню резервів те, що з літа фінансова допомога від західних партнерів стала надходити на регулярній основі, перекриваючи основні потреби України. З лютого наша країна отримала 23 млрд дол. зовнішньої допомоги. Крім того, влітку уряд України та державні підприємства провели реструктуризацію зовнішнього боргу. Тому виплат за зовнішніми боргами в України зараз майже немає (крім МВФ).

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що однією з причин покращення ситуації з ЗВР стала стабілізація курсу гривні до долара на позначці 40 грн за дол. Другою – те, що експортери почали більше продавати валюти. Третьою – зростання фінансової допомоги із-за кордону

“Тому наразі золотовалютні резерви країни, більш ніж достатні та немає підстав залякувати населення дефолтом”, – каже експерт.

В торгівлі відбулось рокірування партнерів

У нинішньому році сумарний експорт товарів за підсумками 10 міс. скоротився майже на третину – становив 36,9 млрд дол. (67,7% відносно аналогічного періоду минулого року). Водночас падіння імпорту було не таким суттєвим, як експорту. За 10 міс. 2022 р. сумарний імпорт товарів склав близько 44 млрд дол. (76,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року).

В трійку найбільших імпортерів в Україну входить Китай, Польща  та Німеччина. До трійки лідерів з експорту з нашої країни входять: Польща, Румунія, Туреччина.

Порівняно з минулим роком відбулось рокірування торговельних партнерів. Якщо у 2021 р. лідером був Китай, то цього року Піднебесна взагалі не потрапила до трійки лідерів за експортом з України. Це відбулося в основному через проблеми з логістикою агрокультур і значні втрати металургійного сектору України. Натомість в лідери вийшли країни ЄС.

Ольга Гвоздьова, експертка в міжнародній торгівлі, радниця директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” каже, що з початку повномасштабної війни змінилися показники в розрізі товарів та країн. Через логістичні проблеми зріс експорт до сусідніх країн, наразі ЄС займає 63%, а експорт до інших країн впав, наприклад, Китай перемістився з першого місця торговельних партнерів до четвертого.

Курс та інфляція

Протягом року гривню лихоманило. Проте під кінець валютний курс стійко тримається біля позначки трохи вище 40 грн/дол. що за умов війни є непоганим показником.

Так, М. Орищак каже, що українська гривня змогла встояти і не впасти на 100% і більше завдяки фіксації офіційного курсу з боку НБУ, дозволу банкам встановлювати комфортний курс продажу валюти, інтервенцій з боку НБУ, вимушеної здачі валютних накопичень з боку населення і відсутності попиту на валюту у зв’язку зі зниженням бізнес активності в Україні.

Експерт відзначає, що у 2022 р. майже всі валюти світу знецінилися по відношенню до долара, крім валют країн-експортерів сировинних товарів. Відповідно, той факт, що гривня в умовах бойових дій впала лише на 29% (з 24 лютого по 20 грудня 2022 р.) до рівня 40 за дол. на чорному ринку країни можна також назвати перемогою.

Не такі погані, як очікувалось у нас справи й з інфляцією. За рік вона підросла на 26%. Проте були й гірші часи. Приміром у 2015 р. ціни зросли на 43,3%.

М. Орищак каже, що за 11 міс. 2022 р. інфляція склала лише 25,7%, хоча в Турції, приміром, без бойових дій вона складає майже 85%.

Експерти роблять висновок, що економіка України виявилася сильнішою та стійкішою, ніж можна було уявити за умов війни.

“Україна продемонструвала високий рівень професійної підготовки та стресостійкості до нестандартних подій політичного життя країни. Оперативну реакцію щодо фіксації курсу іноземної валюти, обмеження на виведення коштів із країни, відсутність гіперінфляції та недопущення дефолту України можна назвати основними пунктами нашої перемоги у 2022 р.”, – резюмує М. Орищак.

#ГолосНароду

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я