П'ятниця, 20 липня 2018 18:12

Таємниці «вінницької комунальної мафії». Кістіон Володимир. ЧАСТИНА 1

Медіа

Українці переплачують за газ, опалення та електроенергію в 3-4 рази більше їхньої реальної вартості, однак на цю тему часто немов накладена печатка мовчання. За Роттердамської формулою і газовими схемами стоять не тільки донецькі і дніпропетровські олігархи, а й чинна влада «вінницьких», які ці схеми створили, а тепер всіляко захищають і покривають... Так вони сформували цілу і реальну комунальну мафію!

І одна з ключових ролей в цьому належить майже непомітному віце-прем'єру Володимиру Кістіону, який має за спиною великий досвід «розводу на комуналку» ...

Команда їхньої молодості

Кістіон Володимир Овсійович народився 31 травня 1965 року в селі Довжок Ямпільського району Вінницької області. Сумлінно відслуживши в армії, він вступив до Одеського інженерно-будівельного інституту (нині - державна академія будівництва та архітектури) на досить незвичну для сільського хлопця спеціальність «водопостачання і каналізація». Але цей вибір визначив всю його подальшу кар'єру від водопровідника до віце-прем'єра.

У 1989-му році Кістіон повернувся на батьківщину і влаштувався на роботу в водоканал райцентру Ямпіль. А вже через рік молодий фахівець очолив це підприємство. Цей аномально швидке зростання пов'язували з якимись родинними узами Володимира Кістіона: одні джерела SKELET-nfo стверджували, що йому допоміг тесть, інші - що дядько. Але Кістіон, як і інші «вінницькі», ретельно приховує і своє минуле, а також своїх зв'язків. Їх зусиллями, з 2006 року Вінницька область перетворювалася в інформаційне гетто зразка «тоталітарного кучмізму»; за наявною інформацією, тоді навіть місцеві форуми ретельно почистили від будь-якого компромату на «батьків» міста і області. Причому, в команді «вінницьких» відповідальним за гасіння громадського обурення був Олександр Рева - тоді ще один зам вінницького мера Гройсмана, а сьогодні ще один міністр уряду Гройсмана.

Постарався він на славу: якщо в 2008 році вінничани чи не вступали з міською владою в рукопашні бої, то до 2014 року Вінниця стала білою плямою на карті соціально-політичного невдоволення України. Невдоволення, звичайно ж, існувало, але ось висловлювати його вільно і відкрито, не по команді, і не в зазначеному напрямку, вінничанам вже не давали - а право говорити мали тільки пропагандисти «перемог» і «Досягнення» місцевої влади.

Потім, після другого Майдану, «вінницькі» під "керуванням" Володимира Гройсмана перенесли цей досвід вже на всю Україну...

Формування нинішнього вінницького клану, відомого також як «вінницької мафією», почалося на рубежі століть (навіть тисячоліть), і його кістяком стали вінницькі «сім'ї», активно брали участь у поваленні вінницького мера Дмитра Дворкіса (1992-2000). Його навіть намагалися вбити: 23 листопада 1999 року в Дворкіса було скоєно замах, виконане, за інформацією джерел з МВС, кілерами з львівської ОПГ Володимира Дідуха (Вови Морди). Однак більш дієвим виявилися політичні інтриги, вплив на міську та обласну ради Вінниці, і поїздки «ходоків» до самого президента Кучми. До речі, серед цих «ходоків» був і молодий Петро Порошенко, який зі своїм батьком Олексієм Порошенко мав у Вінницькій області великі бізнес-інтереси.

Тоді, в кінці 90-х, навіть утворився своєрідний трикутник протиріч Порошенко-Медведчук-Дворкіс. Варто згадати, що в 1998 році народний депутат Петро Порошенко був членом фракції СДПУ (о), однак в ході боротьби челяді за найближчим до трону місце він посварився з Віктором Медведчуком. Так ось, Медведчук підтримав Дворкіса, умовивши Кучму призначити того головою Вінницької ОДА (при збереженні посади мера), а сім'я Порошенко підтримала антідворкісовскую опозицію - серед яких був і власник вінницького ринку «Юність» Борис Гройсман (тато майбутнього прем'єра).

Борис Гройсман

У 2000-му році новим вінницьким мером був обраний Володимир Ваховський (помер в 2013), місцевий «батько приватизації», однак фігура вкрай несамостійна. Цікаво, що тоді у виборчому штабі Ваховського (фактично в штабі формував клану «вінницьких») працював журналіст Георгій Гонгадзе, причому робив він це нібито на прохання з найближчого оточення Кучми. Так ось, просидівши в кріслі мера всього два роки, Ваховський добровільно поступився його на наступних виборах Олександру Домбровському - колишнього першого секретаря міськкому ЛКСМУ, одному з найактивніших вінницьких бізнесменів, що стоїть біля витоків створення вінницького клану.

В майбутньому той став вінницьким губернатором (2005-2010), був двічі обраний до Верховної Ради, увійшов до фракції БПП. Домбровського називають одним з найстаріших політичних соратників Петра Порошенка, хоча їх відносини в бізнесі досі залишаються таємницею. Проте, Домбровський - один з найбагатших вінничан, причому його капітал оточений численними корупційними скандалами... Непокараними досі!

У 2001 році Домбровський був ще тільки депутатом міськради. Однак він мав величезний вплив як на мера Воховского, який правив з волі сформувався клану, немов боярський царьок, так і на губернатора Юрія Іванова та голови облради Ігоря Калетника (майбутнього головного митника України, главу цілого корупційного сімейства). І, за інформацією джерел SKELET-info, саме Домбровський витягнув Володимира Кістіона з Ямпільського «за ... опьять», привіз до обласного центру і пролобіював його призначення начальником «Вінницяводоканалу». З цього моменту і почався вінницький етап життя Кістіона, в якому він піднявся не просто до великого начальника, але і став одним з «батьків мафії».

Батьки комунальної мафії

Невже в самій Вінниці не було жодного відомого фахівця, здатного очолити водоканал? Це питання досі залишається відкритим. За інформацією різних джерел SKELET-info, новому кар'єрному злету Володимир Кістіон був зобов'язаний не якимось своїх достоїнствах або навіть зв'язків, а черговій афері «вінницьких», яким потрібен був такий собі зіц-голова. А сталося ось що: ще в 1996-97 р.р., коли поступливий Володимир Ваховський працював головою обласного Фонду держмайна, а потім заступником губернатора Анатолія Матвієнка (бізнес-партнер Домбровського), почалася поетапна «прихватизація» Вінницького лампового заводу, на якому колись -то працювали 5 тисяч городян (саме там випускали популярну в СРСР електронну гру «Вовк ловить яйця»). Завод кілька років старанно руйнували, а потім вирішили ввести в комунальні борги.

Так ось, коли Кістіона призначили начальником «Вінницяводоканалу», була проведена наступна афера. Заводу був пред'явлений позов на 17 мільйонів гривень боргу за комунальні послуги, велика частина якого виставив водоканал - різко накрутили свої тарифи і не погоджується на відстрочення. Потім, як двоє зі скриньки, виникли власники кримського ТОВ «Аспект» Віталій Храмов і Андрій мідяки, які запропонували погасити цей борг в обмін на акції і майно заводу (цеху, склади і майже 36 гектарів території з власним парком). На базі заводу вони створили ЗАТ «Ламповий завод» і ТОВ «Вінницький завод склотари», які так і не розвинулися, і закрилися ще в 2007-му.

Ламповый завод Винница

А ще через рік, коли Кістіон перейшов на роботу до міськради заступником міського голови (Володимира Гройсмана), ламповий завод офіційно припинив своє існування - його визнали банкрутом. Зараз його руїни потихеньку розбирають на будматеріали і метал...

Подібні історії дозволяють розглянути структуру «вінницького клану». Безпосередні виконавці всяких афер (Володимир Кістіон, Рева, Ваховський) були фігурами, залежними від кількох впливових сімей бізнесменів (Домбровський, Гройсман), а ті, в свою чергу, пов'язані з сім'ями, які займали високе становище в Києві (Порошенко, Матвієнко). Звичайно ж, «вінницькі» не обмежуються названими прізвищами.

Крім того, «вінницький клан" не єдиний, він складається з «сусідніх сімей», у яких є свої маріонетки на різних посадах, свої «куми» в правоохоронних органах області та своя «дах» в Києві. Але в даному випадку Володимир Кістіон і Рева - це люди сімейного клану Гройсманом, а Гройсман завжди були пов'язані з сім'єю Порошенко. Піднявся Петро Олексійович - витягнув до Києва і сімейний клан Гройсманом! Але чому ж саме Гройсмана, а не, скажімо, Домбровського? Кажуть, що справа тут в давніх близьких відносинах глав їх сімей...

Однак Домбровського і його людей на Банковій теж не забувають. Наприклад, людиною Домбровського називають Мирослава Продана - колишній заступник скандально відомого Романа Насирова, зараз замість нього в.о. начальника УКРІНФОРМ. Більш того, Володимир Кістіон теж довгий час був креатурою Домбровського, поки той не прилаштував його в заступники Володимиру Гройсману. Так що він до сих пір може залишатися людиною Домбровського в родині Гройсманом.

Отже, Володимир Кістіон так старанно справлявся з поставленими завданнями, що перебував у керівництва «Вінницяводоканалу» до 2008 року - перейшовши потім на підвищення. Ось тільки єдиними його «реформами» на цій посаді були регулярне підвищення тарифів, нав'язування жителям міста водомірів (і оплати за їх перевірку), і зовсім закрита інформація про реальну вартість очищення стоків. Втім, останнім притаманне всім майже всім водоканалам України. Однак тільки у Вінниці комунальні служби були прозвані місцевими жителями «комунальної мафією», одним із «батьків» якої називали Володимира Кістіона. І мова йшла не тільки про маніпуляції з тарифами і мільйонах гривень, що канули в глибини вінницької каналізації.

Наприклад, у 2008 році вінницький водоканал непогано «намухлювали» з належала йому землею: вивів з користування частину території (природоохоронної зони), а потім через міську раду та мера Володимира Гройсмана роздав ділянки під забудову. Самому Кістіон від тієї афери дістався «на пам'ять» дуже пристойний будинок, різко виділяється на тлі навколишніх будівель.

дом Кистион

А адже це була сама натуральна афера: справа в тому, що ділянка під будинком була виділена Юрію Пиндик - простому шоферу міськради Вінниці. Поруч ділянку отримала дочка Пиндик - Людмила Лисюк. І можна було б тільки порадіти за трудівника бублика, все життя возив дупи начальників, якщо б не одна дивина. Якщо на ділянці Лисюк був побудований її власний будинок, то на ділянці Пиндик будинок побудував Володимир Кістіон, записавши його на свого сина. При цьому сам Пиндик стверджує, що нібито продав свою ділянку - тільки не пам'ятає коли, кому і за скільки (виявляється, у шоферів не тільки геморой, але і склероз!), Хоча в реєстрах та кадастри цю ділянку до сих пір числиться за ним.

Ось так кращі люди «вінницької команди» вміло прикидаються живуть на одну зарплату: будинок сина, а ділянку під ним взагалі чужий. Ніяка прокуратура не підкопається!

До речі, кажучи про будівництво, варто згадати, що одним з найактивніших забудовників Вінниці був Олександр Домбровський: спочатку під час перебування мером міста (2002-2005), а потім губернатором області (2005-2010). Забудову не завжди вели його компанії, але Домбровський часто мав частку в чужих, часом доходила до 50%. Натомість він забезпечував повний «сервіс», починаючи з виділення землі і вирішення будь-яких питань, а також надавав різні «знижки».Однією з таких «знижок» був підведення водопроводу і каналізації без зволікань і додаткових «накруток» - що досягалося за дзвінком Домбровського начальнику водоканалу Кістіон.

Так само є інформація про те, що під час перебування начальником «Вінницяводоканалу», Володимир Кістіон допомагав Домбровському збанкрутити і буквально розграбувати колишній хімзавод, знищити колись знамениту Вінницьку взуттєву фабрику (з неї зробили торговий центр «Скай Парк»), а також вирішувати деякі питання, пов'язані з розширенням в області мережі птахофабрик «Наша Ряба», в яких Домбровський мав (можливо, має до цих пір) свою частку.

І ось в 2008-му році, ще будучи губернатором області, Домбровський влаштував свого протеже Кістіона заступником (спочатку в.о., потім чинним), а з 2011 року першим заступником міського голови - яким з 2006 року був Володимир Гройсман. Здається, що у сімейства Гройсману з цього приводу заперечень не було, оскільки в 2005-му, йдучи на губернаторство, Домбровський фактично передав Гройсману-молодшому своє мерське крісло, для чого в міськраді влаштували неабиякі інтриги і справжній переворот. 
Такі ось традиції «демократії по-вінницьки», що викликають великі сумніви в можливості чесних президентських виборів 2019 роки!


Сергій Варіс
Переглядів 572
Поділитися:

Голосування

Кого з кандидатів ви підтримаєте як Президента України на виборах навесні 2019?