Субота, 30 грудня 2017 11:32

УКРАЇНСЬКІ ПЕНСІОНЕРИ - ІЗГОЇ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ!

Совість нації визначається ставленням суспільства до старих, немічних, хворих людей. Вони не можуть чинити спротиву владі і нахабству чиновників та самим захистити себе. І в той же час люди похилого віку не хочуть бути тягарем для інших громадян.

Вони хочуть від суспільства гарантій забезпеченого існування і наприкінці свого життєвого шляху. Відомо, що коли працездатні люди кидають старих людей напризволяще, то вони дають приклад своїм дітям, як тим поступати з ними самими...

Я шаленію, коли чую від депутатів БПП у Верховній Раді пропозицію взагалі скасувати пенсійне утримання престарілих людей. Очевидно, тільки у цій дрімучій фракції можна зустріти подібних допотопних чудовиськ. Але ми усі продовжуємо терпіти цей парламент з такими нелюдями. Нагадаю, що у давні, родо-племінні часи людей похилого віку, які не можуть самі себе забезпечити, відносили у лісові хащі або на г. Фудзіяму, залишаючи їх доживати останні дні серед хижих звірів.

  Пройшли часи і цивілізація підняла моральну планку у відносинах молодих людей до старих. У Японії не відправляють немічних на Фудзіяму. У Сполучених Штатах та інших цивілізованих країнах політичні лідери беруть зобов'язання добитися подовження середньої тривалості життя своїх мешканців. На Заході запроваджені соціальні механізми убезпечення немічних людей від безправ'я і злиднів.

Так, пенсіонерам, по-перше, платять грошові кошти з двох джерел (я упускаю окремі деталі і другорядні джерела, які використовуються у різних країнах) -  з державного солідарного пенсійного фонду, ставки пенсій з якого диференціюються для різних категорій працівників у незначних межах (у Західній Європі вони коливаються у межах 1тис.-1.7 тис.євро) та з накопичувальних державного і/або приватних пенсійних фондів, суми виплат пенсій з яких абсолютно різні і залежать від внесків працівників протягом трудового ( страхового) періоду життя. При цьому держава гарантує індексацію накопичених сум у відповідності з інфляцією або процентами за банківськими депозитами.

По-друге, пенсіонерам гарантується надання медичної допомоги, повністю або частково оплачуваних із фондів медичного страхування (в тому числі за рахунок відрахувань з держбюджету): щорічні профогляди, лікування найбільш типових старечих хвороб – сердцево-судинних, злоякісних пухлин, офтольмологічних; оплата хірургічних операцій; надання спеціальних субсидій для оплати медтехніки і ліків. По-третє, малозабезпечені пенсіонери також безкоштовно отримують встановлений владою пакет харчових продуктів шляхом надання людям продовольчих карточок (талонів), які приймають усі торгівельні заклади.

  Як  створюється  резервація  для  немічних  людей

  Після прийняття українським парламентом «доленосних» законів щодо пенсійних, медичних, бюджетних змін і регулювань у мене виникли прямі запитання до міністрів і депутатів:

Чому ви проти запровадження накопичувальної пенсійної системи? Зрозуміло, що така система сприятиме легалізації зарплат, а отже і збільшенню коштів на пенсійні потреби.

Чи ви розумієте, що не можна в умовах приватної та іншої недержавної форми власності на підприємства залишати порядок формування державного солідарного пенсійного фонду, який діяв за планової соціалістичної економіки. В нових ринкових умовах динаміка чисельності працюючих і фондів зарплати на окремих підприємствах і в цілому по економіці є змінною величиною, а в кризові періоди – падаючою. Тому у західних країнах доходи державного солідарного пенсійного фонду формуються в залежності від сталих джерел прибутків, які не зменшуються у кризові часи. Можна назвати, зокрема, доходи від земельної ренти (у Великобританії) чи ренти від використання корисних копалин (наприклад, нати і газу, як в Норвегії).

Чи знаєте ви, що штучне підвищення шаленими темпами мінімальної зарплати в умовах стагнації суспільного виробництва не приводить до реального зростання фонду заробітної плати в економіці, а тому реально не збільшують і відрахування до державного пенсійного фонду?  Адже штучно, силою витягуючи фонд зарплати вгору, ви стягуєте його по ширині, бо загальний фонд оплати праці  не гумовий: без реального збільшення виробництва він не зростає. В дійсності штучний  необ'єктивний стрибок індивідуальної зарплати за того ж фонду оплати праці спричиняє зменшення числа зайнятих індивідів і збільшення безробітних. Ефекту, на який сподівалися, немає.

Чому з усіх варіантів збільшення надходжень до солідарного пенсійного фонду ви обираєте тільки один і такий, який вибудовується на кістках престарілих людей, бо забороняєте пенсії тим, хто не напрацював певний стаж? Цей варіант дозволяє збільшити пенсійні виплати лише тим, хто напрацював більший трудовий стаж. А що робити тим, хто вже на пенсії і не може повернутися у минуле, аби напрацювати ще десяток років? Їх ви просто викреслюєте з сьогоднішнього життя, вони ізгої на своїй землі.

Як жити пенсіонерам, яким ви не підняли ставки пенсій або яким підвищили  їх на 50-100 гривень (хоча я щиро вітаю тих пенсіонерів,  яким добавили 1000 і більше гривень, але таких не більше 3-4% від загального їх числа), в той час як споживчі ціни за 3 роки підстрибнули у 2,5-3 рази?  Тобто середній рівень доходів 13 млн. людей, про яких йде мова, знизився за ці роки у 2,5 і більше разів.

З якою метою ви розколюєте наше суспільство, коли піднімаєте мінімальну зарплату у 2017 році на 100%, а мінімальну пенсію – на 7,5%? З яких міркувань ви обмежуєте підвищення пенсій для усіх громадян, а для суддів, зокрема, вищих інстанцій обмежень немає і вони загрібають по 100-200 тис. грн. спеціальних пенсій? Це бажання внести розкол у середовищі пенсіонерів чи може влада сподівається, що судді про це пам’ятатимуть, коли черга судимих дійде до сьогоднішніх високопосадових корупціонерів?

Чи можна вірити вашим словам, що для підвищення пенсій в країні немає грошей? – Нагадаю, видатки державного бюджету зросли у 2017 році на більш ніж 204 млрд.грн. (з 658,50 до 862,9 млрд.грн.). З цього приросту видатків 12 млрд. грн. додатково направлені на потреби оборони, 10 млрд. – додатково на соціальні потреби, 5 млрд. – додатково на ремонт і прокладання автодоріг, 1млрд. – на додаткові дотації місцевим бюджетам. Уся інша частина приросту видатків ( більше 170 млрд.грн.) направлена на фінансування непродуктивних, другорядних для суспільства потреб (утримання державного апарату, правоохоронних і судових органів, субсидії на оплату послуг ЖКГ, оплату відсотків за державним боргом тощо.  Якби хоча б  п’ята частина приросту цих непродуктивних витрат ( 34 млрд. грн.) була направлена до пенсійного фонду, плюс 12 млрд., які вилучені з фонду, то мінімальний рівень пенсій можна було б підняти у 2017 році ще на 300-320 грн. ( 22-23 %), а середній  рівень – на 290-300 грн. (або 16-17%).

Чому ваша медична реформа не збільшує, а зменшує кількість і якість послуг та їх доступність громадянам, особливо слабким і престарілим людям, які частіше хворіють? Навіщо взагалі створена державна медична галузь - для того, щоб умертвляти частину людей? – Олігархам і корупціонерам для власного збагачення потрібні бюджетні гроші, а тому, ви вважаєте, що ці гроші не варто надавати хворим і пенсіонерам. Скорочення тривалості життя людей, до якого приведе така медична реформа, абсолютно вписується у логіку людиноненавистницького ладу.

 

  Зрозуміло, якщо ми нормальна богобоязна нація, то маємо відмінити усі ганебні рішення чинної влади, які вбивають наших немічних і беззахисних людей, спасти їх, дати їм елементарні можливості просто жити. 

  Чи  можлива  трансформація  пенсійної  системи  і  її  вивід  з  глибокої  кризи? 

  Давайте подивимося, які перетворення пенсійної системи дозволять вирішити проблему фінансування потреб немічних людей і яким чином рухатися до справедливості у цій проблемі. На мій погляд, головними перетвореннями у пенсійній справі треба визначити:

  а) паралельно до солідарної пенсійної системи започаткувати функціонування державного накопичувального пенсійного фонду, який має зобов’язати усіх працюючих громадян  (незалежно від віку) відраховувати певний  процент від заробітної плати та інших трудових доходів до цього фонду. Це започаткування дозволить підштовхнути процес легалізації індивідуальних доходів, тому що гроші залишатимуться у власності громадян і не втрачатимуть своєї вартості. Ставки відрахувань доцільно встановити регресивними (що знижуються, наприклад, від 18 до 5% ), тобто найвища ставка застосовується до мінімального рівня доходів, а найнижча – до максимального. Гарантування державою збереження реальної вартості накопичуваних сум буде забезпечуватися, завдяки « прив’язці» останніх до змін валютного курсу гривні;

  б) перехід до накопичувальної системи з регресивними ставками відрахувань з індивідуальних трудових доходів громадян потребує зміни оподаткування останніх як джерела надходжень до державного бюджету. Так, як мені здається, треба перейти до багаторівнових ставок оподаткування індивідуальних доходів за прогресивною шкалою (наприклад, від 0 до 20%). Нагадаю, що останні зміни в податковій системі США, запроваджені Д.Трампом, полягають у зниженні верхньої ставки податку за прогресивною шкалою до 22%, а до того вона дорівнювала 35%. Така диференціація ставок податків із заробітної плати та інших індивідуальних доходів громадян, що пропонується,  дозволить мінімізувати оподаткування найбідніших громадян, що дасть можливість останнім частину своїх доходів відкладати на накопичувальні пенсійні рахунки. При цьому податковий тягар буде перекладений на плечі найбагатших;

  в) встановити нові сталі джерела надходжень до державного солідарного пенсійного фонду, які суттєво поповнять його ресурси. Зокрема, доцільно акумулювати у фонді частину рентних доходів, які, за визначенням, мають належати усій нації: а)частину  доходів з експорту рослинницької сільськогосподарської сировини (зерна, рапсу, кукурудзи, соняшника); б)частину доходів з експорту сировинних енергоресурсів (нафти, газу, нафтопродуктів, вугілля, електроенергії); в) частину доходів з експорту залізної та інших металевих руд. Ставки таких відрахувань до пенсійного фонду можуть бути встановлені як половина (або інша частина, наприклад, четвертина) суми сплаченого ПДВ, яка повертається суб'єктам господарювання, що здйснюють експорт відповідних товарів.

  г) конкретні  ставки пенсій із солідарного фонду можна буде встановлювати у певних межах відносно середнього їх рівня незалежно від зарплати, яку отримували люди перед виходом на пенсію. Адже більш високі зарплати дадуть людям вищі індивідуальні пенсійні накопичення на рахунках відповідного фонду. При цьому треба буде звузити перевищення так званих спеціальних пенсій від середнього рівня, зокрема, треба внормувати виплати суддям та деяким іншим привілейованим категоріям, які можуть перевищувати середні ставки не більше ніж у 3-4 рази;

  д) рівень пенсій, що виплачуються за рахунок державної солідарної системи, повинен корелювати з рівнями заробітної плати у країні. У данний час, після 4 років замороження рівня пенсій, їх підвищення має бути більш динамічним, оскільки ріст мінімальної зарплати у 2017 році (у 2 рази) привів до необгрунтованого відриву останньої. Так, у наступному 2018 році ми маємо підняти мінімальну пенсію на 50-60%, а середній їх рівень – на 30-35%. Викладені пропозиції дадуть ресурси для такого підвищення.

  Загальний річний приріст ресурсів пенсійної системи України після її реформування складе не менше 95-100 млрд.грн., в тому числі за рахунок запровадження накопичувального фонду -  45-50 млрд. грн., легалізації зарплат – 18-20 млрд., встановлення відрахувань від експортних доходів з рентомістких товарів – 30-32 млрд.грн. При цьому доходи пенсійної системи будуть стабільними, не залежатимуть від наявності надходжень з державного бюджету, а тому  не провокуватимуть дефіцитність останнього, як сьогодні. І, звичайно (і це – головне), формуватимуть ресурси системи, достатні для підтягування рівня пенсій до хоча б половини заробітної плати у суспільстві;

  е) зрозуміло, що повне вирішення проблем пенсійного забезпечення можливе при суттєвому зростанні національного виробництва, як мінімум, на 10-12 % в рік. А для цього необхідно здійснити цілісний план реформ ( див. статтю « Піднятися з дна. План системних реформ для України», EPRAVDA.com.ua).  Через 1-2 роки після початку його здійснення щорічне зростання доходів солідарного пенсійного фонду досягне 40-50 млрд.грн., накопичувального пенсійногог фонду – 25-30 млрд. грн. Такий вихід солідарної пенсійної системи на сталу траекторію зростання дозволить вчасно піднімати рівень пенсій і забезпечувати постійне підвищення реальних доходів пенсіонерів. Згодом стане можливим зменшити та й зовсім відмовитися від фінансування дефіциту солідарного фонду за рахунок запозичення ресурсів з накопичувального пенсійного фонду;

  є) трансформація податково-пенсійної системи дозволить паралельно запровадити страхову медицину, фонди якої будуть утворюватися з трьох джерел: державного бюджету, відрахувань роботодавців ( у відсотках до фондів зарплати) і власних внесків працюючих. Скасування ненормальних тарифів за житлово-комунальні послуги і зниження їх, мінімум, у 3 рази вивільнить гроші, які можна буде хоча б частково направити на виплату медичних субсидій хронічно хворим громадянам та інвалідам для купівлі ними необхідних ліків та інших медичних засобів...

  В.Лановий 

Переглядів 2457
Поділитися:

Голосування

Кого з кандидатів ви підтримаєте як Президента України на виборах навесні 2019?