Понеділок, 13 травня 2019 12:23

Медична "реформа" у Камені-Каширському: в муках померла жінка через бездіяльність лікарів!!!

Поки Гройсман та його "помічниця" Супрун піарять свої "перемоги та здобутки", реальний стан справ у країні часто зовсім інший... Щодо медичної горе-реформи цих нездар є маса звернень лікарів, які щодня працюють з людьми і відчули на собі "суть" цієї рехформи! Ось ще один реальний приклад з життя...

На Волині померла жінка через бездіяльність лікарів. Інцидент трапився 12 квітня  у Камінь-Каширській центральній районній лікарні!!!

Про це у соціальній мережі Facebook написав чоловік померлої жінки Володимир Чурак.

Додаємо допис без змін:

"12.04.2019: У другій половині дня моїй (уже покійній) дружині стало погано, температура +38’С, її морозить. Я викликаю швидку допомогу. Оператор відмовляється направляти швидку допомогу, бо температура невисока, тому її збивати не треба. Я пояснюю оператору, що дружина тиждень тому пройшла курс хіміотерапії, можливо її неміч пов’язана з цим, після словесної перепалки швидка допомога нарешті приїхала. Після огляду хворої лікар порадив везти її до приймального відділення. 

Ми з дружиною зібралися, вона сама сіла в машину. Приїхали до приймального відділення, моя дружина своїми ногами зайшла в приймальню, ми присіли на стільці, моїй дружині погіршало, вона прилягла мені на руки. З нами приїхала моя рідна сестра. Медсестра з приймального відділення сказала, що до 20:00 вони не приймають, бо є черговий сімейний лікар в поліклініці: "Ідіть до нього".

Моїй дружині з кожною хвилиною все гіршає і гіршає... Я почав голосно вимагати, щоб покликали хоч якогось лікаря. Медсестра мені: "Чого ви тут кричите?" і привозить візок для неходячих. Виходить із сусіднього кабінету черговий лікар. Я йому пояснюю все спочатку, прошу допомогти. Він мені знову про сімейного лікаря з поліклініки пояснює. Моя сестра біжить в поліклініку, повертається через пару хвилин в сльозах: лікар відмовилась сюди йти!!!

Дружину я поклав на кушетку, вона мучиться, стогне...

Я знову переходжу на вищий тон, вимагаючи допомоги. З’являється лікар-анестезіолог: "Ви тут не кричіть" до мене. Я по телефону набираю нашого сімейного лікаря Суліка В.К., прошу приїхати, бо дружині дуже погано, він мені відмовляє: "Володя, у мене дві тисячі пацієнтів, я до всіх не наїжджу". Лікар на місці набирає телефон до лікаря-онколога Перепелиці І.Д., пояснює йому стан моєї дружини. Я стою поруч і чую відповідь з телефону: "там є ургентний лікар" і кидає трубку. Я прошу дати номер телефону до Бегаля М.І., ніхто не хоче давати, я знову в крик: "Що це за секретна організація?". Правда змилувався лікар з приймального відділення і зателефонував йому. По моєму проханню Бегаль М.І. приїхав і оглянув мою дружину, яка стогнала і корчилася від болю.

Лікарі вирішили покласти її в стаціонарне відділення гінекології, яке знаходиться на третьому поверсі, ліфта немає, немає нікого, щоб нести хвору людину на ношах. По телефону узгодили і ми понесли дружину із сестрою в хірургічне відділення. З Луцька привезли ліки для підняття лейкоцитів, прошу медсестру ввести ліки, медсестра хірургічного відділення проти уколу: " Без лікаря колоти не буду". Телефонує Перепелиці І.Д., який наказує без нього не колоти, бо він має підійти. Час минає, моя дружина мучиться. Я забираю шприц у мед.сестри, щоб вколоти самому, але вже й вона погодилась і ввела цей злощасний укол. Нарешті приїжджає Перепелиця І.Д., починає писати список ліків. Я бігаю по аптеках, щоб зібрати необхідні медикаменти, бо у лікарняній аптеці не було. Привіз ліки, почали капати. 

На жаль, багато часу втрачено і ліки введені занадто пізно не допомагають, моя дружина помирає о 01:30 ночі…

За кілька годин до смерті моя дружина здавала аналіз крові у поліклініці, після чого вона спокійно прийшла додому пішки, наварила їсти, налущила квасолі, потім стало її "морозити", прилягла, ну а потім ви знаєте, що і як сталося в приймальному відділенні після "інтенсивного лікування", яке тривало 5-6 годин. 
Ось така вам медична допомога!

Після того, як поховав дружину, я почав шукати її медичну картку, бо пам’ятаю, що мені її після смерті повернули. Ось тільки картка дивним чином "з’явилася" у заступника головного лікаря. Одна добра людина скористалася нашим горем і витягнула медичну картку з сумки уже померлої дружини. Бог їй суддя. Ось тільки картка пройшла чистку руками ще одної "доброї людини", яка намагалася якимось чином сфальсифікувати довідки дружини. Коли я прийшов до головного лікаря забрати лікарське свідоцтво про смерть, запитую у неї: "Чи Ви чули про те, як спрацювали Ваші працівники, надаючи медичну допомогу моїй дружині?" Головна лікар мені: "Чула, але я буду захищати "своїх"!" 

У мене не вкладається в голові, як у людини з такою почесною і гуманітарною професією немає ні людського співчуття, ні людяності, ні бажання вибачитись. Як керівника на такій посаді може влаштовувати така дезорганізація і небажання допомогти хворій людині? Як людина, яка вважає себе лікарем, може відмовитись оглянути хворого, свого пацієнта тільки тому, що це невчасно, чи не у тому відділенні. Як же клятва Гіппократа, присяга лікаря, медична етика, людяність, в кінці кінців? За кордоном за таке небажання допомогти людині карають не тільки медиків, але і просто людей, які відмовились допомогти ближньому. Після такого вчинку лікар недостойний носити білий халат, заявляти, що він лікар і отримувати за це гроші. Гроші не можуть вирішувати все на землі, ніхто не вічний і не доведи Господь вам стикнутися із такою несправедливістю і нелюдяністю, яку пережила моя дружина в останні години свого життя. 

Чому у Камінь-Каширській лікарні існує закон вседозволеності та некараності? Я щиро надіюсь, що винуватців буде мучити совість...

У нашій районній лікарні уся робота зводиться до косметичного ремонту приміщень, "показухи", а в лікарні немає (або не хочуть дати) ліків навіть для помираючої людини. А якщо людина з тої гарячки привезла помираючу людину в лікарню і не прихопила із собою грошей – допомоги можна не чекати. Усі медпрацівники стоятимуть і чекатимуть, поки ти бігаєш по аптеках і принесеш їм спирт, шприц, ліки і т.д. Такого абсурду немає в жодній країні. 

Ми певний час гостювали у дочки у Франції. Вона якось захворіла, пішла на прийом до свого лікуючого лікаря, він її оглянув, призначив лікування, заніс дані в комп’ютер, виписав чек, дочка оплатила послугу лікаря, а через тиждень державна страхівка повернула гроші за візит і за ліки. 

А у нас: розписали людей за лікарями ("сімейними"), дали їм гроші, а лікар не хоче йти до свого хворого пацієнта, бо він уже все одно отримав гроші. Про совість людини в білому халаті, не говорячи про професійні обов’язки, годі і говорити. 
Другий приклад з французького життя: на доччиного кота напав собака, у нього була пошкоджена щелепа, від отриманого шоку у нього пропав зір. Діти звернулись до місцевого ветеринарного лікаря, який надав першу допомогу і направив кота на стаціонарне лікування в спеціалізовану клініку. Повіз я з зятем пораненого кота у сусіднє містечко ввечері десь біля 22 год. Черговий лікар прийняв нашого кота, оглянув, викликав спеціаліста по кістках пізно ввечері, після чого нашого кота прийняли на стаціонарне лікування. Черговий лікар оформив карточку хворого кота, заніс дані в комп’ютер, виписав чек за лікування, зять оплатив і ми поїхали додому. Через тиждень лікування зять забрав кота додому. Вдома його кормили через лійку, яка була вставлена у виведену із стравоходу трубочку, бо щелепа була скріплена скобками. На сьогодні кіт живе і здравствує. Французи до скотини відносяться краще, ніж деякі наші лікарі до людини. 

Після смерті моєї дружини я більше ніколи не зможу подати руку таким "горе-лікарям": Сулік В.К. і Перепелиця І.Д. Але я дуже вдячний за тепло, людяність і професіоналізм таким лікарям: Брицька О.М., Овсієнко Т.П., Овсієнко Анатолій, Соловей В.В., Соловей О.П., Борисюк В.В., Бегаль М.І., Зубок О.М.

P.S: У 2015 році моя дружина зверталася до місцевого лікаря-онколога через появу пухлини над грудьми. Після огляду моєї дружини лікар поставив діагноз: "это жировик". 

У 2017 році перед святом пасхи у дружини заболіла нога, почервоніла литка, ми приїхали до Солов’я В.В. Він оглянув ногу і порекомендував прооперувати. Я попросив його оглянути пухлину на грудях. Він оглянув і сказав: "На ранок терміново обстежитися в онкодиспансері у м. Луцьк.". Я розказав про діагноз, поставлений лікарем Перепелицею І.Д, Соловей В.В. поговорив з ним так, що той, як ошпарений, прибіг у свій кабінет і виписав дружині направлення в онкодиспансер. 

Наступного дня в Луцькому онкодиспансері моїй дружині поставили діагноз "друга стадія раку молочної залози" і спитали, чому ми так пізно звернулися. Ми їм пояснили діагноз нашого лікаря Перепелиці І.Д. Так що на його совісті і неправильний діагноз, і бездарний нагляд за хворою, і наплювательське відношення до помираючої дружини. Того злощасного вечора він приїхав, записав у справу ліки і поїхав додому.

Згідно Закону України: 

Відповідальність за несвоєчасне і неякісне забезпечення подання медичної допомоги, що призвело до тяжких наслідків, несуть органи влади і спеціальні заклади, які обслуговують лікувальні заклади.

Подання медичної допомоги хворому в критичному для життя стані 
Медичні працівники зобов'язані подавати медичну допомогу у повному обсязі хворому, який знаходиться в критичному для життя стані. Така допомога може також подаватися спеціально створеними закладами охорони здоров'я, що користуються пільгами з боку держави.

Якісна і безпечна медична допомога 
Пацієнти мають право на якісну медичну допомогу, що відповідає як сучасним технологічним стандартам, так і принципам людяності у стосунках між пацієнтом і надавачем медичних послуг. 

Кожному пацієнту при будь-якому медичному втручанні повинна бути гарантована якість і безпека наданої медичної допомоги з метою задоволення потреб, обумовлених його станом, і виключення невиправданого ризику для життя і здоров'я.
Відповідальність за дотримання безпеки медичної діяльності стосовно здоров'я і життя пацієнтів в закладах охорони здоров'я несе адміністрація цих установ або приватно-лікуючий медичний працівник за місцем здійснення своєї практики. 

Відповідальність за порушення прав пацієнта 

Особи, винні у порушенні прав пацієнта, визначених цим законом, несуть відповідальність у випадках і в порядку, передбачених цивільним, адміністративним чи карним законодавством України. Шкода, заподіяна здоров'ю пацієнтів у результаті порушення їхніх прав, підлягає відшкодуванню у спосіб, встановлений цивільним законодавством України. 

Факт здійснення стосовно пацієнтів протиправних дій, що спричинили заподіяння шкоди їхньому здоров'ю, може бути визнаний у результаті досудового розгляду із залученням організацій із захисту прав пацієнтів, представників інших громадських організацій і професійних медичних асоціацій, страхових організацій і (чи) у судовому порядку. 

Умови і порядок страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, що заподіяна здоров'ю пацієнта, а також порядок виплати компенсацій визначаються законодавством України.

У випадку моєї дружини лікарі порушили її права, відмовляючись вчасно надати їй екстрену допомогу у повному обсязі. Вони мусять нести відповідальність за свої вчинки та небажання виконувати свою роботу."

Переглядів 297
Поділитися:

Голосування

ЯКІ першочергові кроки повинен зробити новий Президент України у 2019?