Четвер, 12 жовтня 2017 14:56

ПАРЄ ухвалила СВОЄ рішення про освіту мовами нацменшин в НАШІЙ Україні

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення щодо нашого нового Закону про освіту з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів.

За схвалення документу із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11,  17 утрималися.

Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Між тим, в ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку "Венеціанки", є "низка юридичних питань до закону"

За наслідками дебатів було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання", приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини. Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

Лише з мінімальною перевагою (39 голосів "проти", 42 "за") була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у своїх державах.

А український нардеп Костянтин Усов цілком ПРАВИЛЬНО заявив (він є одним з авторів поточної редакції ст.7 закону "Про освіту"), що нинішній стан вивчення української у місцях компактного проживання меншин становить загрозу українській нацбезпеці.

А такий пресинг з боку Угорщини та Румунії ЯВНО може бути акцією, яку зрежисував та проплатив російський Кремль, аби й далі дестабілізовувати ситуацію в Україні!

Член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко розповіла про приховані мотиви делегатів від Угорщини та Румунії, які домоглися резолюції із засудженням закону України про освіту:

"Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегації іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України… Також їхня риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату", - зазначила Геращенко.

Вона пояснила, що румунські й угорські політики хочуть переконати звичайних громадян своїх країн, що борються за співвітчизників в усіх куточках світу.

"Це нечесно - використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин з найближчими сусідами", - наголосила Геращенко.

Вона зазначила, що українській делегації вдалося "збити" майже всі найодіозніші поправки до резолюції, але на жаль не всі.

"Чекаємо висновки Венеціанської комісії і працюємо далі, над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності. Всередині країни і назовні", - резюмувала Ірина Геращенко.

Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій засудила мовну частину українського закону про освіту і рекомендувала Верховній Раді виправити її.

Глава делегації українського парламенту в ПАРЄ Володимир Ар'єв заявив, що резолюція Асамблеї не зобов'язує робити жодних кроків до висновків Венеціанської комісії та не є трагедією для України.

Переглядів 173
Поділитися:

Прокоментувати:

Голосування

Як ви ставитесь до тарифної політики, яку проводить Кабінет Міністрів на чолі з В. Гройсманом?