Неділя, 11 лютого 2018 13:07

Медична реформа? Не думаю! Бо не факт!

ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ОСТАННІЙ У РАЙОНІ ПЕДІАТР! У КВАЛІФІКОВАНИХ ЛІКАРІВ ЗАРПЛАТИ ЗРІВНЯЛИСЯ З САНІТАРКАМИ!!!

Заступник головного лікаря Вінницької районної лікарні Валерій Щербань звертається до посадовців державного рівня:

– Люди! Схаменіться! До яких пір ви будете нищити систему охорони здоров’я, яка колись була визнана кращою у світі? У Вінницькому районі колись була збудована третя типова дитяча консультація. Там були всі спеціалісти, 19 дільничних лікарів-педіатрів, 30 лікарів з категоріями. Вища школа готувала патронажних сестер, педіатрів. У багатьох країнах відновлюється педіатрична служба, а в нас після «пілотних проектів» знищили дитячі консультації, лікарів- педіатрів на первинній ланці. Підготували «сурогатного» сімейного лікаря і поставили нас на межу виживання. У 2014 році, коли закінчилася перша медреформа, відбувся міжнародний конгрес, який визнав, що система охорони здоров’я в Україні не витримує критики. Сімейний лікар повинен мати у своїй структурі педіатра, акушера-гінеколога, терапевта і хірурга, а не знищувати поліклінічну ланку, і як наслідок — ніхто ні за що не відповідає.

У районі 16 тисяч дітей, і з первинного прийому 80 відсотків йдуть прямим ходом на обласну дитячу клінічну лікарню. Протягом минулого року обласна дитяча лікарня змушена була прийняти 18,5 тисячі дітей з первинного прийому, 12 тисяч котрих — з міста. Звертаються відразу до лікарні третинного рівня, бо на первинному рівні немає нікого, хто б зміг надати кваліфіковану допомогу.

Вінницька районна лікарня унікальна. Вона має статус клінічної (це означає, що в будь-яку пору доби вам мають надати необхідну допомогу), і тут працюють кафедри медуніверситету. А вийшло так, що реформа, забравши 19 педіатрів, нічого взамін не дала.

У райлікарні до недавнього часу на консультативному прийомі працювала єдиний педіатр Вікторія Вишинська. У нас вона проходила інтернатуру. Потім, заробивши стаж, отримала ІІ категорію. Так от, у неї зарплата 1600-1800 гривень. Чергове підвищення дало їй на руки менше 2,5 тисячі. Це при тому, що в неї 8-10 чергувань і надзвичайний рівень відповідальності. Чоловік цієї лікарки працює водієм і отримує у десять разів більшу зарплату. Вона розумна, думаюча. Таких лікарів, як кажуть, «від Бога», буває відсотків 10. Якщо вже вона госпіталізує дитину, то постійно буде цікавитися її здоров’ям. Але у зарплатній відомості вона — чи не остання… По суті, відбулася зрівнялівка лікаря і санітарки. Тому виставляє вона на продаж ділянку в селі, корівку, котру встигли купити, і виїжджає до мами у Білу Церкву. Там є косметичний салон, де її залюбки як сертифікованого педіатра беруть на посаду лікаря-консультанта. Платитимуть 8 тисяч гривень. А за сумісництвом і щоб не втратити кваліфікацію, працюватиме у приватній фірмі лікарем.

Або ще таке. Прийшла до нас гарний лікар. Відправляють її у село. А через рік вона взагалі йде геть з медицини, причому на роботу, пов’язану з паперами. Цікавлюся, чому пішла на нижчу у два рази зарплату? Каже: «Не можу працювати день і ніч, ганяти селом у гумових чоботях і відбиватися від собак! Нас вчилося на сімейних медиків десятеро. Вісім відразу ж втекли, бо не хотіли йти в село. Одна вирвалася через фіктивний шлюб. А я була змушена відпрацювати півтора року і перейти статистом…» І до чого позитивного привела медична реформа?

За останні шість років у мене було тільки три лікарі, котрих можна було б залишити педіатрами. Але реформа переклала функцію підготовки кадрів на головних лікарів, а в них і без того клопоту вистачає: бюджет, ремонти, ліки… А людям тепер немає до кого звернутися, як до педіатра.

Якось я був у Львові на курсах, котрі проводила Хельсінська група Конвенції з прав дитини, до котрої Україна приєдналася у 1991 році. Кожна країна-підписант гарантує дитині безпечне дитинство і надійну охорону здоров’я. Але яким документом було дозволено знищити в Україні педіатрію? У кожному хлопчику і дівчинці живуть ще ненароджені ними діти. Але в нас немає стратегічного направлення і виховання немає. А в лікарів зацікавленості працювати немає за зарплату 2,5 тисячі гривень.

Невже не зрозуміло там, «нагорі», що для районної лікарні, де працює 860 медиків і котра обслуговує десятки тисяч населення, п’яту частина лікарів мають становити педіатри?! Коли я просив наших можновладців допомогти зробити ремонт дитячого відділення і показав всю убогість приміщень, відразу ж знайшовся 1 мільйон 700 тисяч гривень. Рятували свою репутацію, а не відділення, бо вже через місяць все почало валитися.

У відділенні працює лікар, вона ж і завідуюча в одній особі Алла Драчук. У неї вища категорія, а попереду пенсія 1600 гривень. І вона теж давно мріє звільнитися. Медиків є дуже багато, але надати кваліфіковану медичну допомогу дитині насправді немає кому. Нікого не хвилює, що в області 7 тисяч дітей-інвалідів. Хто відповідатиме за наслідки, коли зроблять в області тільки три госпітальних округи? Мені жаль за нашими педіатрами.

У 2013 році в Україні народилося 560 тисяч дітей. Цього року тільки 370 тисяч. Народжуваність падає. Мабуть, тому й нищиться педіатрія. Мабуть, тому вагітних жінок так допитують: а навіщо тобі народжувати? Що ж, виходить, немає дітей — немає проблем?

Автор: Т.Кондратьєва

Переглядів 437
Поділитися:

Голосування

Як ви ставитесь до тарифної політики, яку проводить Кабінет Міністрів на чолі з В. Гройсманом?

Підтримую політику Уряду - 3.3%
Частково підтримую, така політика необхідна в ситуації яка склалась в країні - 7.4%
Не підтримую. Вважаю що політика яку здійснює Кабінет Міністрів на чолі з В. Гройсманом є геноцидом українського народу - 86.1%
Мені байдуже - 3.2%

Всего голосов:: 2371
Голосование по этому опросу закончилось в: 01 трав. 2018 - 00:00