Четвер, 14 грудня 2017 12:39

Законопроект "Купуй українське" прийняли за основу(аналіз)

Верховна Рада прийняла за основу законопроект №7206, також відомий як "Купуй українське".

Рішення підтримав 241 народний депутат.

"Цей закон дозволить скоротити імпорт до 25%, що призведе до збільшення темпів економічного розвитку. З цією метою ми пропонуємо зміни в закон про тендерні закупівлі, щоб поставити їх на службу закону України", - заявив співавтор законопроекту Віктор Галасюк.

За його словами, щорічно через систему держзакупівель в країні за гроші платників податків на суму понад 100 млрд грн закуповується імпортна продукція, яка може вироблятися в Україні.

Хоча, за підрахунками МЕРТ, іноземних компаній серед учасників і переможців в державних закупівлях - не більше 1%, тоді як імпортні товари в загальному обсязі держзакупівель становлять 27%.

Вони пропонують виділити категорії товарів, робіт або послуг, закупівлі яких будуть здійснюватися виключно за ціновим критерієм.

Для інших він передбачає додаткові нецінові критерії.

Так, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які не є предметом неспеціалізованої закупівлі, критерієм оцінки є "приведена вартість".

Як наголошується в законопроекті, наведена ціна = Ціна / Коефіцієнт корекції. Останній коефіцієнт обчислюється за багаторівневою формулою.

Ця формула передбачає питому вагу "місцевої складової" не нижче 20% в тендерній пропозиції. Під місцевою складової депутати пропонують мати на увазі частку місцевого виробництва товару.

Таким чином, законопроектом пропонується надавати під час держзакупівель преференції українським підприємствам, навіть якщо їхні послуги будуть коштувати дорожче на 43%.

Глава парламентського комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук у своєму виступі зазначив, що при доопрацюванні проекту до другого читання потрібно буде врахувати зауваження науково-експертного управління Ради.

"Ми повинні його доопрацювати, щоб механізми, які пропонуються були правильно виписані. Щоб це не тягло за собою спотворення конкуренції. Ми повинні зробити так, щоб закон надавав перевагу вітчизняним виробникам, але не призводив до підвищення цін на тендерах по держзакупівлях", - сказав він.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі виступило проти прийняття цього документа, назвавши його "мегакорупційним". Ось їх аргументи:

Аналіз законопроекту №7206

  1. 1. АНАЛІЗ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ № 7206 «КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ, ПЛАТИ УКРАЇНЦЯМ»
  2. 2. КЛЮЧОВІ НОВОВВЕДЕННЯ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ 7206 • Проект закону пропонує внести зміни до Законів України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про публічні закупівлі». • Вводиться обов'язкове застосування понять: «приведена ціна», яка враховуватиме місцеву складову (від 20% питомої ваги критерію у визначенні переможця) та розраховується за складною формулою, яка вимагає додаткового надання 23 документів та довідок «неспеціалізовані закупівлі» – перелік товарів, для яких єдиним критерієм оцінки є ціна, тобто, всі інші товари, що не попали в цей список мають оцінюватись за новим механізмом • Учасник може бути позбавлений права брати участь у закупівлях на 90 днів за непрозорою та невизначеною процедурою • Проект закону передбачає можливість введення Кабміном обов'язкової попередньої оплати (аванс) замовником для деяких предметів закупівель, «спочатку гроші, а лише потім товар»
  3. 3. АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ВПЛИВУ Спотворення ринкового механізму Кардинальне зменшення конкуренції та монополізація окремих галузей обрані постачальники будуть мати змогу виставити ціни на 43% вище ринкових завдяки «місцевій складовій» Вимоги виписані під великих виробників із наявністю політичного лобі Додаткові витрати Держбюджету потенційні щорічні додаткові витрати державних коштів на проведення закупівель*+44,9 млрд грн +25-43% до ціни Застосування таких формул дозволяє виграти учаснику, пропозиція якого гірша за ціною, але має перевагу завдяки значенням показників з формули, зокрема, "місцевої складової" Збагачення «своїх» постачальників *джерело: розрахунок Центру вдосконалення закупівель Київської Школи Економіки KSE, а саме: Максимальні додаткові витрати = Вартість закупівель * Частка імпортних товарів/послуг/робіт за оцінкою авторів законопроекту* 43% = = 274,9 млрд грн * 38% * 43% = 44,9 млрд грн
  4. 4. СПРОСТУВАННЯ МІФІВ МІФ 1. Значна кількість іноземних компаній в публічних закупівлях НЕПРАВДА. Насправді, понад 99% учасників та переможців у публічних закупівлях - українські компанії, менше 1% - іноземні МІФ 2. 38% або 100 млрд грн в держзакупівлях складав імпорт НЕПРАВДА. Насправді, імпортні товари складають 27% в загальному обсязі держзакупівель товарів*, в роботах та послугах ця доля суттєво нижча. Більше того, 29% загального українського імпорту - це мінеральні палива , нафта і продукти її перегонки – тобто суттєво знизити долю імпорту в закупівлях апріорі не вийде МІФ 3. Національний виробник інвестує в економіку НЕПРАВДА. Отримавши суттєву цінову перевагу через «місцеву складову», та за відсутності конкуренції, національний виробник не матиме стимулів щось змінювати (наприклад, оновлювати обладнання) *джерело: дані Держстату за 2015 р.
  5. 5. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА БІЗНЕС Упереджене відношення до учасників закупівель Мінімум 23додаткових документи для участі у тендері - джерело корупції Ризик упередженої дискваліфікації «незручних» учасників на 90 днів від участі в усіх тендерах за будь-яку помилку чи відсутність підтвердження органами державної влади Значне ускладнення участі малого та середнього бізнесу у держзакупівлях та значні корупційні ризики Формула приведеної ціни – джерело необ'єктивності Приведена ціна – ціна з багатьма змінними та коригуючими коефіцієнтами, що зазначається замовником у тендерній пропозиції з обов’язковим урахуванням місцевої складової в предметі закупівлі
  6. 6. НЕПРОЗОРІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ Можуть значно збільшитись терміни проведення закупівлі і зросте кількість скасованих тендерів Обмеження можливості застосування інших нецінових критеріїв, таких як якість, інноваційність та екологічність. Критерії якості скоротяться з 30% до 10% в оцінці пропозицій Учасників Невизначена процедура перевірки критеріїв місцевої складової, що дозволяє дискримінувати учасників та вибирати «своїх» переможців тендеру
  7. 7. ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ПРЯМО СУПЕРЕЧИТЬ УГОДІ ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНИ З ЄС (Глава 8) втрата для українських виробників відкритого єдиного ринку, який складає $1.7 трлн/рік державних закупівель країн-членів GPA (Угода про держзакупівлі) СУПЕРЕЧИТЬ УГОДІ СОТ ПРО ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ WTO GPA (Стаття ІІІ)
  8. 8. ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ТА ТОРГОВЕЛЬНІ УГОДИ З США Незважаючи на те, що в США прийняті “Buy American Act” та інші акти, які надають перевагу місцевим постачальникам на окремі предмети закупівель розміром до 25%, 129 країн світу підпадають під винятки (FAR 25.402) (серед яких і Україна) через наявність окремих торговельних угод, тобто, ДЕ-ФАКТО ці акти не працюють
  9. 9. ПОЛІТИКА ЄС ЩОДО ІМПОРТУ В ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЛЯХ Директиви ЄС у сфері державних закупівель визначають, що обмеження імпортної складової в державних закупівлях може застосовуватися у відповідь аналогічним дискримінаційним заходам конкретної країни та не має порушувати угоду СОТ про державні закупівлі (WTO GPA) та інші угоди ЄС щодо вільної торгівлі. Розмір спеціальної переваги місцевим постачальникам не має перевищувати 3% Article 86 Directive 2014/25/EU, Article 9 Directive 2014/24/EU
  10. 10. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

 

Курс на протекціонізм: чим загрожує законопроект "Купуй українське"

Руслан Ткаченко, Парламентська експертна група з євроінтеграції _ Четвер, 30 листопада 2017

 
 

В Україні замислились про захист національного виробника, який бере участь у державних закупівлях. Мета гарна – збільшити частку української продукції серед усіх пропозицій, які виграють на тендерах.

До парламенту було внесено законопроект з чудовою назвою-закликом: "Купуй українське, плати українцям". Автори документа проаналізували європейський досвід і внесли цікаві пропозиції, але деякі суттєві положення міжнародного права не врахували. Не запропонували й відповідний механізм нововведень.

Отже, автори документа наводять статистичні дані: з травня 2016 року по травень 2017 року в Україні було здійснено 366,5 тис. державних закупівель на 274,9 млрд грн, близько 38% товарів та робіт, які надаються в рамках держзакупівель вітчизняними переможцями тендерів, є імпортованими або місять суттєву імпортну складову.

Законопроектом "Купуй українське, плати українцям" (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва)" №7206 пропонується вплинути на ситуацію, змінюючи процедуру оцінки тендерних пропозиції.

Як зазначається у пояснювальній записці, діюча система публічних закупівель переважно побудована на використанні цінових показників, вона не враховує низку факторів, що мають вагоме значення в умовах загострення дефіциту платіжного балансу, де-факто надзвичайного стану в соціально-економічній та військово-політичній сферах.

Законопроект пропонує обов'язково враховувати місцеву складову - в загальній оцінці тендерних пропозицій питома вага місцевої складової буде не нижче 20%.

Як це нововведення має працювати?

Уряд надасть перелік товарів та послуг, при закупівлі яких єдиним критеріям є ціна. Для всіх інших пропонується автоматично перераховувати за математичною формулою ціну, вказану в тендерній пропозиції, з обов'язковим урахуванням критерію наявності місцевої складової в предметі закупівлі, а також інших нецінових критеріїв (у разі їх встановлення замовником).

Тобто пропозиції, що міститимуть зазначені місцеві критерії, виглядатимуть привабливіше, ніж рівнозначні, але без цієї складової.

На думку розробників, це дозволить підвищити ефективність державної політики в сфері публічних закупівель та забезпечить умови для залучення інвестицій у вітчизняну промисловість, локалізації виробництв та створення нових робочих місць.

Право ЄС не передбачає привілеїв у тендерних процедурах

Встановлення нового принципу оцінки тендерних пропозицій, що надає перевагу вітчизняному виробнику, може розцінюватись як державна допомога.

Стаття 107 Договору про функціонування Європейського Союзу встановлює: допомога, яку в будь-якій формі надає держава-член або яку надано за рахунок державних ресурсів, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцію, надаючи переваги певним суб’єктам господарювання або виробництву певних товарів, є несумісною з внутрішнім ринком тією мірою, якою вона впливає на торгівлю між державами-членами.

Окрім того, відповідно до Угоди про асоціацію Україна зобов'язана імплементувати до 2019 року базові положення директив, що регулюють правовідносини у сфері державних закупівель, а в цілому їх імплементація повинна бути завершена протягом восьми років.

Положеннями статті 18 Директиви 2014/25/ЄС передбачено, що замовники повинні рівноправно і без дискримінації ставитись до суб’єктів господарювання, діяти відкрито і пропорційно.

Стаття 36 Директиви 2014/24/ЄС визначає, що структура закупівель не повинна штучно обмежувати конкуренцію. Конкуренція може вважатися обмеженою штучно, якщо структура закупівель розробляється для того, щоб надати перевагу або поставити в невигідне становище певних учасників.

Таким чином, законопроект, попри добрі наміри, не відповідає положенням європейського права.

Відповідно до статті 148 Угоди про асоціацію, сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель. А стаття 151 Угоди зазначає: замовники не висувають умов, що можуть призвести до прямої або опосередкованої дискримінації економічних операторів іншої Сторони. Не зайвим буде також нагадати, що у ст. 262 Угоди йдеться про неприпустимість загрози спотворення конкуренції шляхом надання переваг окремим підприємствам або виробництву окремих товарів.

І нарешті, згідно з положеннями статті ІІІ Угоди СОТ про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася лише на початку 2016 року, кожна із Сторін повинна забезпечити щодо товарів, послуг та постачальників режим, не менш сприятливий, ніж той, який надається національним товарам, послугам та постачальникам.

Отже, законопроект не відповідає Угоді про асоціацію, Угоді СОТ про державні закупівлі та праву ЄС, оскільки він встановлює вимоги, спрямовані на надання переваги вітчизняній продукції порівняно з іноземною в процедурах публічних закупівель, і такі норми можуть вплинути на торгівлю між Україною та державами-членами ЄС.

Захист національного виробника – предмет переговорів

Менше з тим, можливість запровадження запропонованих законопроектом змін таки існує. Для цього Україна повинна здійснити ґрунтовний аналіз економічних чинників, ініціювати відповідні переговори з ЄС щодо необхідності запровадження на певний термін механізму захисту національних виробників в процедурах публічних закупівель.

Після цього Україна може також ініціювати переговори з зацікавленими державами-членами Угоди СОТ про державні закупівлі щодо запровадження на певний термін вищезазначених заходів або ж скористатися правом виходу з цієї угоди.

Адже, як відомо, захист національного виробника в процедурах публічних закупівель є поширеним серед держав-членів СОТ, які не є учасниками Угоди СОТ про державні закупівлі. Зокрема, США, Китай та Мексика запровадили в законодавстві вимоги до вітчизняного компоненту в товарах та послугах, які можуть бути придбані в процедурах публічних закупівель.

Лише після успішної реалізації таких заходів можна вносити відповідні зміни до законодавства – це єдиний механізм, який може бути запущений з метою захисту національного виробника без порушення зобов'язань України, передбачених Угодою про асоціацію та Угодою СОТ про державні закупівлі.

Переглядів 291
Поділитися:

Голосування

Як ви ставитесь до тарифної політики, яку проводить Кабінет Міністрів на чолі з В. Гройсманом?